Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Ще одна зі сторінок історії визвольних змагань Українського Народу, яка була знецінена і викривлена нашими сусідськими ворогами, поляками та московинами, а разом з ними і промосковськими та прополяцькими «українськими» істориками, мала назву Коліївщина. Тому нам, христинівчанам, будучи земляками одного з лідерів цього руху І.Гонти, дуже важливо не допустити подальшого плюндрування історії, відновлення історичної справедливості та подальшого вивчення подій гайдамацького повстання 1768 року.
Передумов до повстання українського народу в ті часи було більш ніж достатньо. Безпосереднім поштовхом до повстання 1768 року було нечуване знущання з українців, які перебували більш ніж під потрійним гнітом: релігійним (на відміну від католиків православні кваліфікувались як єретики), політичним (селянин-кріпак вважався нижчою порівняно з поміщиком істотою, "бидлом”, не мав жодних прав), економічним (кріпак мусив працювати на пана шість днів на тиждень та ще й платив усякі побори), національним (українці вважалися гіршою нацією і всіляко принижувались).
Повстання 1768 року було одним з найбільших народних повстань на Україні в ХVIII ст., в якому взяли активну участь величезні маси українських селян.
Організатором повстання виступила невелика група запорізьких козаків, які восени 1767 року оселилися в монастирях Придніпров’я під виглядом "послушників”. Очолив повстання досвідчений запорожець Максим Залізняк. Його загін виступив з Холодного Яру й узяв Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав та Канів. Чисельність повстанців швидко збільшувалася. Вони знищували шляхту, католицьке духовенство, орендарів, палили маєтки, ділили панське майно. Польський історик із жахом писав, що, здавалося, почалася нова «пожежа, подібна до Хмельниччини».
Багато шляхтичів сподівалося врятуватися в добре укріпленій Умані. Сюди підійшов загін М. Залізняка кількістю близько тисячі осіб. Загін надвірних козаків графа Фелікса Щенсного-Потоцького під командуванням Івана Гонти, який охороняв місто, перейшов на бік повсталих. Умань опинилася в руках повстанців, а вся шляхта та підопічні Речі Посполитої жиди були перебиті. Розташувавшись під містом, М. Залізняк та І. Гонта посилали загони в інші частини Правобережжя. Вони сподівалися на підтримку російського уряду. Налякана польська шляхта просила царських генералів придушити повстання. Пани заявляли: «Коли іноземні сили не допоможуть, нам буде кінець».
Повстання загрожувало перекинутися на власне польські землі, Лівобережну Україну й на Запоріжжя. У цих умовах російський і польський уряди вирішили спільними зусиллями вести боротьбу проти повстанців.
У другій половині червня 1768 року російські війська разом з польською армією розпочали каральні акції проти гайдамаків. 7 липня 1768 року російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців М. Залізняка, І. Гонту та С. Неживого, а їхні загони роззброїли.
Іван Гонта (?-1768р.р.) народився в с. Розсішки в родині селянина-кріпака. Ще юнаком його взяли в надвірне військо польських графів Потоцьких в Умані, 1757 року за воїнські заслуги був призначений сотником надвірних козаків, одержав у власне володіння села Розсішки й Орадівка. Після придушення повстання був виданий польському урядові, оскільки був підданим польського короля. За зраду та участь у повстанні на боці гайдамаків його піддали страшним тортурам, а потім стратили через четвертування. Розповідали, що коли кат зривав шматки шкіри з тіла І. Гонти, він сміявся в обличчя своїм мучителям: «От говорили, що буде боліти – анітрохи не болить».
Незважаючи на поразку Коліївщини, залишалася велична ідея, що плекала в душах українського народу, та могла при найближчій нагоді знову запалити всю Україну вогнем повстання проти Польщі і проти Московщини, за волю і справедливість. А тому й треба було ворогам цієї ідеї нанести їй моральну смерть – шляхом люгавлення її, принижування й повного обезцінювання. Але народ навіки зберіг у своїй пам’яті героїчні образи гайдамаків М. Залізняка та І. Гонти. Їм присвячені думи, пісні, літературні твори (зокрема поема Т.Шевченка «Гайдамаки).
Постаті М. Залізняка та І. Гонти є надзвичайно важливими в історії Коліївського повстання, втілюючи в собі ідею народного гніву, непримиренності до протинародного антиукраїнського ладу. За цим автор залишає читачеві можливість провести паралелі тодішньої ситуації з сьогоденням та вшанувати героїв Коліївщини.
По статистике, самая популярная мужская смска - "Я тебя тоже".
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
