Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
«ГАРЯЧИЙ» заокеанський жук – насправді мексиканський.
Вперше смугастого жука, все життя якого присвячене тому, аби зжерти побільше і піймати самку пошвидше, на території США (причому не в Колорадо, а в штаті Небраска) зафіксувати ще в XIX столітті. Тоді ентомолог Томас Сей описав це створіння, яке у пошуках їжі покинуло зарослий гігантськими кактусами рідний мексиканський штат Сонора і вирушило на північ, перетнувши палючі пустелі Арізони й Техасу і досягнувши Скелястих гір. 1855 року жук вперше «відзначився» у Небрасці, розпробувавши висаджену європейськими переселенцями картоплю. Але тільки через 4 роки про жука заговорила вся Америка – тоді, коли він фактично повністю знищив насадження картоплі в Колорадо. Саме з того часу всі забули довгу латинську назву жука і прозвали його колорадським.
Газети Нью-Йорка рясніли заголовками про «вторгнення колорадського жука», коли він вперше перетнув водну перешкоду – широку річку Міссісіпі. А вже 1874 року жуки досягнули берегів Атлантичного океану. Тоді ще ніхто й не підозрював, що загроза нависла вже над Європою...
Разом з вантажами кораблів колорадський жук потрапив до Європи 1876 року – перші «стада» жуків помітили біля Лейпцига і Мюльхайма, проте німцям вдалося їх знищити. Так само в наступні роки вдалося знищити «колорадів» і біля Ганновера та в околицях польського міста Сувалки. Європа успішно тримала оборону від нашестя заокеанських жуків аж до Першої світової війни, коли за справжніми бойовими діями ніколи було перейматися боями проти комах. Від французького міста Бордо з 1918 року жуки почали розповзатися по всій Центральній Європі. Вистояла тільки Великобританія (вона тримається й до сьогодні) – перебратися на англійські острови жукові завадили місцеві холодні тумани і чудово налагоджена служба карантину рослин...
Державний кордон СРСР колорадські жуки перетнули тільки наприкінці 1940-х років. Хвороблива уява обивателя легко знайшла у цьому слід американських спецслужб. Як не смішно, цьому сприяла навіть смугаста, як американський прапор, спина комахи. Сприяло легендам і те, що поява жука в СРСР збіглась у часі з початком холодної війни між СРСР і Заходом. До того ж, першими місцями, де зафіксували появу жуків, були українська Галичина, де люто нишпорив НКВС у пошуках повстанців УПА, та відібрана у Німеччини так звана Калінінградська область (землі навколо Кенігсберга). Це тільки підігрівало версію про «слід ЦРУ». От тільки ніхто не розповідав людям, що на декілька десятиліть раніше від СРСР колорадський жук завдав удару практично всім державам, які були союзниками США спочатку в Антанті, а потім – у НАТО...
Спочатку радянські люди могли підзаробити на жуках: за «голову» кожного з них навіть виплачувалися копійчані винагороди. Але жуки плодилися швидше, аніж їх збирали. Ще в 1970-1980 роках «колорадів» пробували зупинити на рубежі російських Волги і Ками – робили розриви між картопляними полями у сотні кілометрів, сподіваючись, що жук до них не долетить. Сподівання виявилися марними – так само, як і Прибалтику, Білорусь та Україну, американський жук захопив усю Росію.
В Австралії біля річки Дарлінг стоїть пам’ятник гусениці кактусової молі. Свого часу вона врятувала долину річки від засилля завезеного з Аргентини кактуса, який нищив усі культурні насадження. В американському штаті Алабама встановлено пам’ятник жуку-довгоносикові. Він знищив місцеві поля бавовнику, через що фермерам довелося перейти на вирощування інших культур і це виявилося... навіть вигіднішим для їхнього бізнесу.
А от за які-такі добрі справи в українському Дніпропетровську встановили пам’ятник колорадському жукові – залишається загадкою. Може, знову будемо звинувачувати заокеанські спецслужби? Але ж було це 2003 року, коли президентом був Кучма, а прем’єром Янукович – ті, кого ніколи не підозрювали у співпраці з ЦРУ. Того ж року колорадський жук, відлитий у бронзі, з’явився і в Бердянську Запорізької області. Тут він став частиною монумента, на якому фігури двох зігнутих на городі дачників, а біля них – здоровенний колорадський жук, який тягне торбу з написом російською мовою: «Бердянцы! Прокормим себя сами!»
Маленькая девочка пpиходит из школы домой. Естественно, мама начинает интеpесоваться у нее, что было в школе. - Сегодня мы читали сказку пpо Кpасную Шапочку, - отвечает девочка. - И чему же нас учит эта сказка? - Она учит нас хоpошо запоминать, как выглядят наши бабушки.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
