Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Автор уманської "Софіївки" – герой війни проти Росії і будівничий Варшави
Байки радянських часів розповідали про те, що знаменитий парк "Софіївка" в Умані зведений завдяки геніальним ідеям кріпаків, які за свою роботу навіть зарплати не отримували.
Військового інженера Людвіга Метцеля згадували лише як наглядача з нагайкою. Насправді ж, саме інженерний геній польського офіцера слугував тому, щоб парк став одним з найкращих у Європі. От тільки навіть зараз про Метцеля не все розповідають делегаціям туристів з Росії – незручно якось за молодість гарячого поручика…
Життя до Умані: дитинство у Гданську і війна проти Росії
Позашлюбний син генерала коронної артилерії Фредеріка Брюля і гданської міщанки Аделаїди Метцель змалечку був здібним хлопчаком. Батько його не цурався і зробив усе, щоб син пішов його стежкою – коштом генерала Людвіг Метцель вивчився у корпусі коронної артилерії і став прекрасним фахівцем військової справи. Бойове хрещення поручик отримав в Україні, під час польсько-російської війни 1792 року. У переможній для поляків битві під Зеленцем влучно випущені артилеристами Метцеля ядра викошували просіки в рядах російських гренадерів, створивши чудовий фон для контратаки польських гусарів. Розгром росіян під Зеленцем став приводом для заснування королем найвищої та найпочеснішої і до сьогодні військової нагороди Польщі – ордена Віртуті Мілітарі. Першими нагородженими були 15 героїв битви під Зеленцем. Орден Віртуті Мілітарі під номером 13 отримав Людвіг Метцель. Він був у одному списку нагороджених зі своїм головнокомандувачем, племінником короля князем Юзефом Понятовським, який у 1813 році буде названий героєм Лейпцига і загине, прикриваючи від росіян відступ Наполеона Бонапарта. У цьому ж списку був і легендарний генерал, вождь пізнішого повстання поляків проти Росії Тадеуш Костюшко…
Цікава деталь: артилерійський полк, яким на боці короля командував у тій битві Людвіг Метцель, був створений і утримувався коштом магната Станіслава Потоцького, очільника так званої Торговицької конфедерації, яка до короля поставилася вороже… Вторгнення до Польщі на запрошення конфедератів російської армії і програна в цілому війна поклали початок другому поділу Речі Посполитої. Провину за розкол польської єдності Потоцький відчуватиме довго, а з офіцером коронної артилерії Метцелем (з яким був родичем за батьком) стане товаришем-нерозлийвода. Після завершення в чині капітана служби у війську, разом з Потоцьким, його коханкою Софією і невеликою кількістю найближчих графові людей Метцель подорожував Німеччиною й Італією, разом з ним приїхав восени 1795 року на постійне поселення в Умані.
Умань: на місці, де з'явиться парк, любив полювати…
Потоцький і Метцель часто бували разом на полюванні – одним з улюблених їхніх місць було урочище Кам'янка на околиці Умані. "Прорізане ярами урочище досягало скелястого берега річки Багно і було надзвичайно мальовничим", – так про нього згадували сучасники. Якось Потоцький розпочав тут розмову з Метцелем про парк, який мріяв створити на честь своєї майбутньої дружини Софії. Метцель погодився очолити будівництво – знання військового інженера дозволяли йому вірити в успіх справи, за яку взявся. Найлегше було змінити первісну назву річки Багно на милозвучніше – Кам'янка, решта потребувала зусиль… Очевидно, вже восени 1796 року розпочалося будівництво – підривні роботи і каменярі змінили дикі природні скелі урочища на перші гроти – Каліпсо, Діани, готували механізми для підняття й переміщення масивних вантажів, до Італії відправили заявки на виготовлення мармурових скульптур…
До робітників, яких щодня на спорудженні парку трудилося до 800 осіб, Метцель ставився суворо – так його навчила армія. Проте постійно "бомбив" Потоцького листами з нагадуванням про необхідність своєчасної виплати робітникам зароблених ними грошей. Підкреслював, що вчасна зарплата – одна з гарантій сумлінної роботи людей. Під особистим керівництвом Метцеля в "Софіївці" звели каскад ставків зі шлюзами, фонтанами і водоспадами, підземну річку Ахеронт, мости, гроти, острів Анти-Цирцеї, Єлісейські поля, встановили статуї, збудували дороги й алеї. Та 1805 року Станіслав Потоцький помер, його син Юрій програв у карти величезну суму грошей, і борги замість нього почала віддавати вдова Потоцького Софія. Фінансування робіт по будівництву парку згорнулося. Так і не судилося здійснитися грандіозним планам, згідно з якими парк мав фактично об'єднатися з Грековим і Білогрудівським природними лісами, що перетворило б "Софіївку" на найбільший у Європі парк. Та він і так став знаменитим на весь світ…
Життя після Умані: Варшава і нові творіння архітектури
1810 року Метцель залишає Умань. Пізніше ненадовго повертається сюди, але, так і не отримавши від Софії запрошення на службу, 1813 року їде з Умані вже назавжди. Оселився у Варшаві, де став керівником управління шляхів. Бере участь у будівництві нових варшавських вулиць. 1821 року залучений до будівництва королівського театру у Варшаві – зокрема під керівництвом Метцеля будується чудовий 45-метровий підвісний міст, який з'єднує глядацьку частину зі сценою на острові. 1827 року Людвіг Метцель стає членом почесного Товариства друзів науки у Варшаві. У 1833 році пішов у відставку за віком.
Епілог
У відставці він прожив ще 15 років і помер 21 листопада 1848 року у 84-річному віці, неймовірно солідному як на той неспокійний час, особливо враховуючи те, що був військовим. Похований Метцель у катакомбах підземного варшавського цвинтаря. На могильній плиті висічені слова: "Людвіг Метцель. Колишній державний радник, шеф інженерів сухопутних і водних шляхів сполучення. Нагороджений орденом Військового Хреста, член Варшавського наукового товариства… Тут спочиває прах зодчого "Софіївки".
- Почему вы не женитесь? - спросил юноша старого холостяка. - Видишь ли, - отвечал тот, - когда я был молод, то решил не жениться до тех. пор, пока не встречу идеальной женщины. Прошло много лет, и я встретил такую женщину. Но оказалось, что она ищет идеального мужчину.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
