Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Жучка з веселим гавкотінням гасала
навколо хати. Поперед неї бігла баба Параска. Після п’ятого кола Параска
зупинилася посеред подвір’я і почала присідати. Жучка продовжувала
стрибати навколо неї. За цим заняттям їх і застала Палажка. –
Доброго ранку, Парасю! А шо це ти робиш? – здивовано остовпіла Палажка,
побачивши таку картину.
Жучка обережно висунула на вулицю свого
носа і принюхалась – холодно. Потім вистромила з буди одну лапу, другу,
швиденько вискочивши, розгребла сніг, схопила свою улюблену кістку, яку
гризла вже кілька днів, і знову сховалася в будці. В цей момент
скрипнула хвіртка і в двір зайшла Палажка.
Молода дівчина в агітаційній палатці вже
не знала що далі казати. Стандартні завчені слова та фрази викликали у
її співрозмовниці ще більше підступних запитань та доводів проти.
Мабуть, дівчина уже кілька разів пожалкувала, що перепинила цю бабку,
вручивши їй газету і почала думати про те, що якщо їй зустрінеться ще
кілька таких співрозмовників, то вона або покине цю роботу, або почне
вимагати підвищення платні.
Параска стояла в черзі за хлібом на базарі, як раптом відчувала, що хтось її смикнув за руку і сказав: – Здраствуй, Параско. – А, це ти, Палажко, – повернувшись Параска впізнала свою подругу. – Теж за хлібом? – Ну да. Оце побачила тебе, та й згадала, шо тоже хліба треба купити. А так, то на базарі вже скупилася, та й буду йти додому. Тут якраз підійшла їхня черга і, купивши хліб, подруги неквапливо пішли додому. – Ну розказуй, шо там у тебе новенького? – запитала Палажка.
– Парасю! Парасю! – в двір вбігла захекана Палажка. – Ти за мусор заплатила? –
Та шо случилося, Палажко. Шо це ти з ранку розкричалася? – Параска
поставила відерце з зерном на землю. – Всіх курей мені розполохала? – Там… Там… Там таке… – ніяк не могла заспокоїтися Палажка. – Та шо там? Живого Леніна побачила, чи інопланетяни прилетіли? Присядь, відхекайся трохи, та й розказуй по порядку.
– Степане, ти ше там довго? – гукнула з літньої кухні в хату Параска. – Та чую, чую, іду вже, – почулося у відповідь невдоволене бурмотіння. – Та бігом давай. Скільки можна тебе звати? – А ти без мене вже й шагу ступити не можеш, – продовжуючи бурмотіти, вийшов з хати дід.
– Здраствуй, Палажко! Сідай за стіл. Ми
якраз зібралися вечеряти, – промовляла Параска, запрошуючи свою
подругу, яка щойно ввійшла до хати. – Та я вже повечеряла вдома,
та й не хочу поки що їсти. І так дивись яка стала. Вже скоро в двері не
влізу, – спробувала відмовитись Палажка, та до столу сіла. – А ось
твого лікьору, яким ти так хвалилася, попробую.
Параска дивилася чергову серію якогось серіалу, як раптом почула, що з надвору хтось її гукає. – А… Це ти, Палажко? Заходь. – виглянула з дверей Параска. Зачувши Парасчин голос, Жучка звично заховалася за сарай.
Параска якраз готувала обід своєму Степану, як у дворі загавкала Жучка і почувся чийсь голос: – Парасю!.. Ти вдома? Швиденько витерши руки та відставивши вбік сковорідку з цибулею, Параска виглянула з дверей: – А-а-а… Це ти, Палажко? Заходь. Вона тебе не вкусить. – Та знаю я їх… Маленьке, а таке кляте. Вхопить за ногу і не спитає як звати. – пробурмотіла сусідка, та все-таки зайшла.
- Как поживает ваш муж? - Он стал жертвой науки. - Неужели рентгеновские лучи? - Нет, отпечатки пальцев.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
Жучка з веселим гавкотінням гасала
навколо хати. Поперед неї бігла баба Параска. Після п’ятого кола Параска
зупинилася посеред подвір’я і почала присідати. Жучка продовжувала
стрибати навколо неї. За цим заняттям їх і застала Палажка.
Жучка обережно висунула на вулицю свого
носа і принюхалась – холодно. Потім вистромила з буди одну лапу, другу,
швиденько вискочивши, розгребла сніг, схопила свою улюблену кістку, яку
гризла вже кілька днів, і знову сховалася в будці. В цей момент
скрипнула хвіртка і в двір зайшла Палажка.
Молода дівчина в агітаційній палатці вже
не знала що далі казати. Стандартні завчені слова та фрази викликали у
її співрозмовниці ще більше підступних запитань та доводів проти.
Мабуть, дівчина уже кілька разів пожалкувала, що перепинила цю бабку,
вручивши їй газету і почала думати про те, що якщо їй зустрінеться ще
кілька таких співрозмовників, то вона або покине цю роботу, або почне
вимагати підвищення платні.
Параска стояла в черзі за хлібом на базарі, як раптом відчувала, що хтось її смикнув за руку і сказав:
– Парасю! Парасю! – в двір вбігла захекана Палажка. – Ти за мусор заплатила?
– Степане, ти ше там довго? – гукнула з літньої кухні в хату Параска.
– Здраствуй, Палажко! Сідай за стіл. Ми
якраз зібралися вечеряти, – промовляла Параска, запрошуючи свою
подругу, яка щойно ввійшла до хати.
Параска якраз готувала обід своєму Степану, як у дворі загавкала Жучка і почувся чийсь голос:
