Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Ростислав Володимирович Бабійчук зробив
майже неможливу кар’єру – від залізничника станції Христинівка до
міністра культури Української РСР. Він очолював міністерство з
1956 по 1971 рік. Побачив усіх корифеїв радянської сцени. До багатьох
мав найбезпосередніше відношення. Був ініціатором будівництва Палацу
«Україна» і створення музично-драматичних театрів.
Перед бойовим виходом в море дружина
просила Володимира залишитися вдома. Чомусь щеміло серце, але чоловікові
сказала тільки, що добре було б зостатися хоч раз на березі і зайнятися
питанням отримання житла – якраз підійшла черга на кооператив. Той
тільки усміхнувся, сказав, що займеться цим після повернення, вдягнув
свій чорний із золотом мундир старшого мічмана і вийшов за двері дому –
назавжди…
Цьогоріч Олег Вітер святкує 10-ліття
творчої діяльності. А те, що було до Донецька – фактично "вирвані роки"…
Уродженець Христинівки, Олег з кінця 70-х років минулого століття почав
грати на гітарі і співати на танцмайданчику місцевого клубу
залізничників. Пізніше навчався в Уманському музучилищі та на
факультеті фізвиховання Черкаського педінституту. І тільки переїзд до
Донецька дав йому путівку в життя: до нього прийшла слава виконавця
пісень про тюрми, любов і війну – шансону в його російському, а не
французькому розумінні.
Народження дитини – велике щастя для
сім’ї. Але, на жаль, не кожні батьки усвідомлюють всю важливість цієї
події та власну відповідальність перед маленькою людиною. От і
трапляється так, що немовля залишається без батьківської любові та
уваги. Такі родини прийнято називати неблагополучними. Часто таких
батьків позбавляють батьківських прав. Буває і так, що дитина
залишається без батьків в результаті трагедії – загибелі чи смерті
рідних батьків.
Аналізуючи історичний розвиток
капіталізму у Західній Європі та Північній Америці понад сто років тому,
Макс Вебер виділив приватному підприємцю особливу роль у процесі
культурного розвитку сучасного ринкового суспільства. Та чи можна
вважати підприємців у сучасній Україні рушіями змін в культурі, етиці,
соціальній психології їхнього суспільного оточення, і чи їхні економічно
зумовлені цінності стануть з часом чинником зближення української
культури з загальноєвропейською чи, навпаки, українські підприємці є
носіями якогось особливого менталітету?
Льотчик із Христинівщини довів, що людина зі сталевою волею й гарячим серцем здатна творити чудеса. Втративши
в бою з німецькими винищувачами одне око, льотчик з Великої
Севастянівки Іван Драченко вижив, утік з полону й до кінця війни встиг
заслужити в повітряних боях три ордени Слави і зірку Героя.
Можна з упевненістю стверджувати: і
тисячу, і дві тисячі років тому без бухгалтерів не обходився жоден
бізнес. Але свого професійного свята у цих безцінних для будь-якої
справи фахівців в Україні не було. До 2004 року свято
відзначалося федерацією аудиторів і бухгалтерів України неофіційно, що
дозволило підняти престиж професії, змусило представників державної
влади по-новому подивитися на фахівців
Рябий Василь Андрійович проживає в с.
Христинівка. Народився в 1926 році в с. Івангород. У 1944 році був
призваний на фронт. Воював у 26 танковому полку у складі 1-го
Білоруського фронту. Брав участь у битві під Ясами, пройшов всю Польщу
та дійшов до Берліна. Має нагороди: - Орден «За
мужність» ІІІ ступеня (14.10.1944 р.); - Орден «За хоробрість,
стійкість, мужність» ІІ ступеня в 1941-1945 рр.;
Після закінчення семирічки навчалася в
Києві в залізничному технікумі. На початку війни був створений
відбудовчий поїзд, який складався з 35 платформ. Працювали на відрізку
Київ-Казатин. Вже в перші ж дні почався наліт на Казатин, а там стояли
поїзди з пораненими, кіннотою, евакуйованими. Коли ми туди приїхали там
був жах: на стовпах висіли конячі, чоловічі частини і нам довелося все
це прибирати та ремонтувати залізницю.
Воювати
почав у лютому 1945 року. Закінчив школу молодших командирів
(сержантський склад), потім потрапив на пересильний пункт у Житомир,
звідти на Бендери, далі – Угорщина, Чехословаччина, перемогу зустрічав
під Прагою. В Альпах бойові дії продовжувалися до 12 травня, поки не
пригнали «Катюші». Відсвяткували перемогу, побудували табори, відпочили. А
6 червня нас поїздом відправили у Японію. Все було настільки
засекречено, що ми дізналися куди нас везуть аж у Читі.
Человек, признающий свою ошибку, когда он не прав, - мудрец. Человек, признающий свою ошибку, когда он прав, - женатый.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 11
Гостей: 11
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
Цьогоріч Олег Вітер святкує 10-ліття
творчої діяльності. А те, що було до Донецька – фактично "вирвані роки"…
Уродженець Христинівки, Олег з кінця 70-х років минулого століття почав
грати на гітарі і співати на танцмайданчику місцевого клубу
залізничників.
Льотчик із Христинівщини довів, що людина зі сталевою волею й гарячим серцем здатна творити чудеса.
