Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Головна » 2009 » Листопад » 15 » З чим сільськогосподарські працівники зустрічають своє свято
19:13
З чим сільськогосподарські працівники зустрічають своє свято
15 листопада всі сільськогосподарські трудівники країни відзначили своє свято – День працівника сільського господарства. В переддень свята ми взяли інтерв’ю в начальника управління агропромислового розвитку Христинівської райдержадміністрації Кузьменка Анатолія Васильовича.
– Анатолій Васильович, розкажіть, будь-ласка, читачам з якими досягненнями зустрічають свято сільськогосподарські підприємства нашого району.
– На сьогоднішній день сільськогосподарські підприємства Христинівщини завершують комплекс осінньо-польових робіт. Вже зорано більше 95% відсотків полів.
Трудівники району за виробництвом продукції рослинництва і тваринництва, рівнем заробітної плати і виплатою за оренду земельних та майнових паїв зайняли за 9 місяців 2009 року тверде друге місце серед 20 районів області. Поступаємося ми лише Чорнобаївському району, слідом за нами йде Золотоніський район. Якщо брати по балах, то у нас відрив від третього місця становить 8,5 балів, а від першого – лише 2,5 бали, тому можна вважати, що валове виробництво продукції і соціальне відношення до сільськогосподарських працівників в районі займає таке тверде друге місце. Цьому сприяє досить висока організація праці при виробництві сільськогосподарської продукції, дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур, дотримання технологій утримання сільськогосподарських тварин. Ми вже проаналізували виробництво продукції рослинництва ранньої групи зернових культур – зібрано 77 тис. т. і 24 тис. т. зібрано кукурудзи на зерно. В цьому році у нас буде 111 тис. т. зернових культур проти минулого року, де було 118-119 тис. т. Звичайно деяке падіння показників спостерігається, але рік був менш придатним для вирощування сільськогосподарських культур, а саме ярих культур. Але урожай кукурудзи на зерно нас порадував і склав по району 79,9 ц/га, вологість кукурудзи була від 18 до 22 відсотків і фактичний урожай в сухому зерні склав понад 70 ц/га. Такого урожаю христинівські хлібороби ще не збирали. Хочеться відзначити СТОВ «Верхнячка-Агро», в якому зібрали 118 ц/га, ЗАТ «Зернопродукт МХП» – 92,6 ц/га, СВК «Шельпахівське» – 95 ц/?га і Державне підприємство «Дослідне господарство «Христинівське» – до 85 ц/га.
Досить високим урожаєм порадувала і така культура як соняшник. З усіх років, які мені довелося аналізувати, урожайність соняшника коливалась від 16 до 23 ц/га. Цього року, за оперативною інформацією, ми зібрали 27,7 ц/га. Найвищих врожаїв соняшника досягнуто в СТОВ «Ліщинівське» – 36,9 ц/га, ТОВ «Агровіт» – 31,3 ц/га, Корпорація «Украгротех» – 31,7 ц/га. Звичайно порадував урожай соняшника і в ЗАТ «Зернопродукт МФП», який вирощував соняшник на площі 883 га і де зібрано по 37,5 ц/га.
Що стосується посіву озимих культур, в цьому році, без ріпаку, посіяно 12600 га, озимого ріпаку 2300 га, але в зв’язку з тим, що осінні погодні умови склались невдало для цієї культури, то залишилось 1800 га і з них десь відсотків 30-35 озимого ріпаку знаходиться в недостатній фазі розвитку, що є ризикованим для зимівлі. Але все-таки сподіваємося на теплу зиму і те, що в наступному році він нас порадує урожаєм.
Що стосується готовності до свята, трудівники сільськогосподарського сектору Христинівського району підійшли до свого свята з високими успіхами. Хочу відзначити високу роботу таких сільськогосподарських підприємств району, як корпорація «Украгротех» яке за рейтингом в нас отримало перше місце серед сільськогосподарських підприємств району. Добре спрацювали: Верхняцька дослідно-селекційна станція, СТОВ «Верхнячка-Агро», Агрофірма «Заячківка», Синицьке відділення ДП «Ілліч-Агро-Умань», ТОВ «Агровіт», СВК «Маяк», добрі показники в СТОВ «Обрій», також не можна не відмітити дослідне господарство «Христинівське», ТОВ ПК «Зоря Поділля».
Лише 3 господарства в цьому році в нас вирощували цукровий буряк. Найбільша площа була в ТОВ ПК «Зоря Поділля» (керівник Б.С. Лоскутніков) з площі 359,5 га зібрано понад 450 ц/га в заліковій вазі, СВК «Маяк» (керівник С.І. Хливнюк) і Верхняцька дослідно-селекційна станція (керівник М.О. Вакуленко). Наступного року ми плануємо значно розширити площі посіву цукрового буряка в зв’язку з тим, що планується запуск до роботи Стеблівського цукрового заводу Монастирищенського району і таким чином зняти напругу в цукровій галузі. Також в цьому році згідно рішення комісії управління агропромислового розвитку на кожен гектар посіву цукрового буряка було нараховано по 750 гривень державної бюджетної підтримки, але, на жаль, існує заборгованість з їх виплатою.
– А когось з працівників та сільськогосподарських підприємств району можна особливо відзначити? Хто в цьому році найкраще працював?
– До Дня працівника сільського господарства указом Президента директору Верхняцької дослідно-селекційної станції Вакуленку Миколі Олександровичу присвоєно звання заслужений працівник сільського господарства України. Також орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено директора державного підприємства «Дослідне господарство «Христинівське» Передря Миколу Архиповича. Кращим керівником сільськогосподарського підприємства в цьому році визнано керівника корпорації «Украгротех» Лемещука Володимира Павловича. Згідно рейтингу за комплексною оцінкою показників кращим господарством Христинівського району визнано корпорацію «Украгротех». Кращим керівником фермерського господарства став Рак Микола Миколайович (ФГ «РОМ» с. Велика Севастянівка), який також є головою асоціації фермерів Христинівського району. Кращим комбайновим екіпажем названо комбайнера Хливнюка Андрія Івановича та помічника комбайнера Осітнянко Сергія Григоровича. Кращим механізатором став Заболотній Володимир Павлович, який працює на Верхняцькій дослідно-селекційній станції. Кращим агрономом району – Байда Володимир Профирович (Верхняцька дослідно-селекційна станція). Кращим оператором машинного доїння визнано Грушкевич Ольгу Михайлівну з корпорації «Украгротех», яка в 2007 році набрала групу нетелів, підготувала до отелу, роздоїла групу первісток до продуктивності 6400 кг. В цьому році по другій лактації очікується надій 8 тис. кг. По корпорації «Украгротех» очікується надій 7 тис. кг від однієї корови.
Взагалі по сільськогосподарським підприємствам району за досягнення в роботі в цьому році нагороджено близько сотні чоловік.
– Те, наскільки успішно розвивається господарство в першу чергу залежить від керівника. Які, на Вашу думку, якості, принципи управління повинен мати керівник, щоб господарство стало передовим?
– Перш за все, це розуміння наукової організації праці. Треба знати, як організувати роботу, треба забезпечити виконання комплексу робіт навіть і при мінімальному фінансовому забезпеченні, обов’язково дотримуватися технології виробництва тієї, чи іншої продукції. Якщо ж неможливо стовідсотково забезпечити виконання технології, то тоді вибрати компоненти, які найменшим чином можуть вплинути на кінцевий результат, прибутковість підприємства. Другий дуже важливий критерій – це ставлення до людей. Стосунки не можна будувати за принципом: я керівник, а ти підлеглий. Потрібно радитися з людьми, прислухатися до їхньої думки. Пам’ятати, що на тобі лежить відповідальність як за свою діяльність, так і за те, що від тебе залежать долі сотень людей. Якщо ж один рік не спрацювати, то наступного року в тебе команда розпадеться. Також керівник повинен мудро підходити до підбору кадрів, так як одна людина не може знати все. Одним із ключових моментів є підбір людей на посади бригадирів, які безпосередньо працюють з людьми. І, звичайно ж, багато залежить від злагодженості в колективі. На жаль, зараз складається так, що кількість спеціалістів скорочується, ніби вони не потрібні, але хто це зробив, той відчув на власному досвіді, що почала падати продуктивність виробництва сільськогосподарської продукції. Тому основною, мабуть, рисою керівника є організаторські здібності, вміння організувати роботу, а також і людяність.
– Поділіться, будь-ласка, чи дуже відчутно вплинула економічна криза на сільське господарство нашого району?
– Тут можна сказати, що минулого року на підтримку виробництва сільськогосподарської продукції з державного бюджету було виплачено усіх видів дотацій понад 7 мільйонів гривень, у цьому році – менше 2 мільйонів гривень. Але відчувши таку скруту, керівники сільськогосподарських підприємств сильніше мобілізувалися, і треба зазначити, що в цьому році, незважаючи на кризу, ми виходимо на рівень минулорічного урожаю зернових культур і перевищуємо, в порівнянні з попередніми роками, по виробництву продукції тваринництва, зокрема молока. Також зараз ми зберігаємо та нарощуємо поголів’я великої рогатої худоби, свиней. Все-таки сільськогосподарський сектор буде тим локомотивом, який витягне економіку України із цієї фінансової кризи. І ми бачимо, що це дійсно так. Людям важко, порівняно з іншими галузями виробництва заробітна плата досить невисока, але люди розуміють, що якщо сьогодні ми не вистоїмо, то завтра ми не будемо мати нічого. Звичайно ж криза вплинула, і вплинула негативно. Але сказати, що паралізувала роботу в жодному разі не можна. Ми працюємо в звичному режимі, стабільно, і кожен житель України забезпечений власним хлібом.
– Деякі політики заявляють, що вступ до СОТ знищить сільське господарство. Яка Ваша думка з цього питання?
– Вступ до СОТ найбільше зачепить дрібного виробника, простого селянина. Ось уже з нового 2010 року мало відбутись таке, що сільськогосподарський виробник, селянин, який виростив курку, поросятко, чи виростив на власному подвір’ї якусь продукцію не зможе її реалізувати на ринку самостійно без посередника, який, звичайно ж, забере собі частину прибутків. Але ці дії вже відмінили, відклавши на рік, для того, щоб адаптуватися до цієї системи. Протягом останніх двох років нам довелося провести ідентифікацію всіх тварин, як великої рогатої худоби, так і свинопоголів’я. Ця робота для нас нова, багато в чому не зрозуміла, складна і дорога. Але щоб сказати, що вступ до СОТ знищить сільське господарство стверджувати не можна. Якщо проаналізувати якість виробленої в Україні продукції в порівнянні з європейськими виробниками, то наша продукція цілком конкурентоздатна і, можливо навіть, зможе потіснити на європейському ринку продукцію деяких інших виробників, тому що вона смачна, вона справжня, вона селянська і вона українська. І, мабуть, кращого бренду для України як українське сало просто не існує.
– Так як ми уже перейшли до якості, хотілося б дізнатися про генномодифіковані продукти. Чи вирощує хтось таку продукцію у нас в районі? Які вона має плюси та мінуси?
– Зараз точиться багато розмов та приймаються закони про заборону реалізації генномодифікованої продукції без вказівки про це на етикетках. Звичайно генна інженерія відома вже давно, нею займалися генетики і ось сьогодні почали вирощувати рослини, скажімо картоплю, яку не їсть колорадський жук, так як туди був прищеплений білок, який не може перетравити його травна система. Або генномодифікована соя, яка не боїться гліфосатів, або раундаків, яка не боїться гербіцидів сусідньої дії, які все вбивають крім сої. Начебто це крок вперед. Насправді ж, так як пройшли ще зовсім незначні терміни з моменту їх впровадження, ми ставимося до них з пересторогою. Вченими проведено багато дослідів за результатами яких можна зробити висновки, що генномодифікована продукція може бути дійсно небезпечною для людини. На мою думку, її краще остерігатися.
Ми вже досить довгий час, понад сто років, користуємося гібридами. Гібрид – це зрозуміло, є батьківська форма, материнська форма, ми отримуємо насіння без ніякого сплеску, висіваємо насіння і за рахунок явища поліплоїдії отримуємо подвійний урожай. Але це відбувається без генно-інженерно-модифікованої діяльності людини. Ось цей напрямок в науці для підвищення урожайності, для забезпечення населення і України, і світу продуктами харчування я бачу як передовий і позитивний.
А що стосується генної інженерії та генномодифікованої продукції, то її все-таки слід остерігатися, тому що наслідки можуть проявитися навіть і не зразу, а лише через кілька поколінь і вони можуть бути жахливими.
– Ну і не можна оминути таке традиційне і актуальне питання про власність землі. Кому земля повинна належати? Чи потрібний нам вільний ринок землі, щоб вона вільно продавалася? Чи не може виникнути така ситуація, що після дозволу на вільний продаж землі її скуплять «грошові мішки», а потім примусять селян працювати на ній за копійки?
– Тут, мабуть, потрібно звертатися до історії. Майбутнє – це дзеркало минулого. Коли ми ще навчалися у вищих навчальних закладах, порівняння проводилося з 1913 роком. Наприклад, урожайність 1976 року в порівнянні до 1913 року. Чому саме з цим роком? Тому що саме в тому році відбувся сплеск виробництва сільськогосподарської продукції, як наслідок Столипінської реформи, коли землю роздали неімущим, бідним, середнякам, яких в подальшому почали називати куркулями і саме тоді відбулося збільшення виробництва. Сьогодні ж сподіватися на те, що селянин працюючи на клаптику 2-3 га землі нагодує район, область, Україну чи світ, звичайно, не доводиться. Весь світ іде по шляху великотоварного обороту. Але якщо сьогодні дозволити реалізацію землі, то значна частина її буде продана через ті, чи інші умови: хтось не хоче обробляти, хтось ледачкуватий, хтось трудівник, але так склалися обставини, що для сім’ї потрібні гроші. Він віддасть і на цьому вся оренда від землі в його родині припиниться. Тому моя думка, можливо вона і консервативна, але продаж землі, земельних паїв я вважаю неправильним і недоцільним. Якщо сьогодні батько розпорядиться землею своїх дітей – це буде зовсім неправильно. Є такий вислів, що ми отримали землю не як дарунок від своїх батьків, а отримали її в кредит від своїх дітей. Потрібно, щоб так і залишилося: хочу – здаю землю в оренду, хочу – обробляю сам. Правда, самостійно обробляють у нас небагато людей, хтось робить це краще, хтось – гірше. Великотоварне виробництво приносить нам високі врожаї, високі прибутки, рентабельність. Вже минулого року прийнятий указ Президента згідно з яким розмір орендної плати має складати 3% від вартості землі. Якщо земля оцінена в якусь суму, то за 33 роки вартість безкоштовно одержаної землі батькові повернеться, то ж залиш, будь-ласка, її дітям.
– А який стан справ з майновими паями, які зараз досить активно продають?
– Питання майнових паїв досить складне. Розпаювання відбувалося в 1993-1994 роках, з того часу це майно вже, звичайно ж, зносилося. В багатьох господарствах майнові паї вже скуплено за 10, 15, 25 відсотків від їх вартості. Тут по-різному підходили: залежно від зношеності майна, залежно від того, яку користь воно може приносити. Інше питання, є таке майно, яке не використовується нинішніми господарниками, деяке стоїть зовсім бездоглядним і добре, що вони взяли на себе ще й обов’язок зберігати це майно, техніку, яка вже не придатна ні до чого, хіба що на металобрухт. Єдине, що в результаті реформування так склалося, що це майно розподілили між власниками в цілісності, і знайти тепер де що чиє фактично дуже складно, а інколи і неможливо. Дуже неприємно, коли майнові питання розглядаються в судовому порядку, коли людина хоче вийти з господарства і взяти якусь кращу частину майна. Майнове питання, на мою думку, дуже складне і найпростішим вирішенням є викуп майна у власників майнових сертифікатів, тому що так розподілити майно практично неможливо, коли 300 чоловік власників майна і кожен хоче кращого, і взяти свою частку на 1000 гривень частину приміщенням, частину коровою, а частину колесом від трактора практично неможливо. Ще один вихід, який тут може бути – це створення спілки власників майна, які це майно будуть здавати в цілісному комплексі, не розподіленим.
Маленький мальчик просил, чтобы ему подарили собаку. Наконец, родители купили ему щенка сенбернара. Ребенок поглядел на пёсика и изрёк: - Я не понял, кого кому подарили.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
15 листопада всі сільськогосподарські трудівники країни відзначили своє свято – День працівника сільського господарства. В переддень свята ми взяли інтерв’ю в начальника управління агропромислового розвитку Христинівської райдержадміністрації Кузьменка Анатолія Васильовича.
