Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Головна » 2010 » Лютий » 9 » Візит до стоматолога – зі страхом чи з посмішкою
19:57
Візит до стоматолога – зі страхом чи з посмішкою
Традиція відзначати 9 лютого «Міжнародний день стоматолога» набуває популярності в усьому світі. Відзначати День стоматолога 9 лютого, у день Святої Аполлонії має вагомі причини, перша серед яких – це дивовижно привабливий образ Аполлонії, що дійшов до нас через століття.
Аполлонія – донька видного олександрійського чиновника, що увірувала в Христа. На думку гонителів християнства, вона подавала поганий приклад співгромадянам, що повинні були дотримувати багатобожжя і вірити в божественне походження імператора.
Аполлонію піддали жорстоким катуванням, вимагаючи зречення від християнства. Коли вона відмовилася відректися від своєї віри, її схопили, спочатку їй вирвали всі зуби і загрожували спалити її живцем. Аполлонія не здригнулася перед лицем смерті.
Вона попросила її розв'язати, щоб вона змогла стати на коліна і виконати вимогу юрби. Коли ж її розв'язали, відважна жінка сама кинулася у вогонь. Це сталося 9 лютого 249 року. Страждання і християнський подвиг Аполлонії так вразили її сучасників і нащадків, що народилася легенда про те, що варто тільки вимовити ім’я Аполлонії, помолиться їй – і зубний біль затихне. У 300 році Аполлонія була канонізована як свята мучениця. Її день – 9 лютого.
На початку XVІІІ століття з легкої руки засновника сучасної наукової стоматології, як науки і професії, П’єра Фошара свята Аполлонія, що була до цього покровителькою тільки стражденних зубним болем, стала опікуватись і стоматологами, які покликані цей біль попереджати й усувати.
Напередодні професійного свята всіх стоматологів світу ми поспілкувалися з лікарем-стоматологом Федчуком Сергієм Петровичем.
– Розкажіть, будь-ласка, як Ви стали стоматологом?
– У 1986 році я закінчив Чорнобильське медичне училище і за три дні до вибуху на ЧАЕС призвався до армії. Служив в Афганістані фельдшером окремого медичного батальйону дивізії. В мене було 40 хворих та поранених, всі були з ускладненнями, з поля бою. Також, будучи асистентом хірурга, виїжджав на бойові дії, надаючи допомогу там. Бачив дуже багато різноманітних поранень, відривів кінцівок, операції. Я вже тоді думав вступати до інституту на лікарський факультет, але коли побачив наскільки важкою та відповідальною є робота терапевтів та військово-польових хірургів, наскільки їм важко і фізично і морально та порівнявши їх роботу з роботою лікаря-стоматолога, вирішив обрати для себе саме цю спеціальність. Саме тоді, в молодості, я вважав, що, можливо, не зможу впоратися з роботою терапевта чи хірурга, хоча, можливо, тепер інколи про це жалкую. Адже в певний момент кожна людина підходить до межі самовдосконалення, розуміючи, що все це уже і вміє і може. Хоча вся стоматологія і легально платна, та фінансовий чинник тоді ніякої ролі для мене не відігравав. До інституту я вступив у 1988 році, це були радянські часи, коли мотивації, що стоматологія є прибутковою, ще не було.
– Сергій Петрович, чи важка професія стоматолога?
– Все залежить від складності роботи та характеру пацієнта. Інколи зустрічаються люди, яким важко щось пояснити. Людина має свою точку зору, і точка зору лікаря-професіонала її не цікавить. Є люди з якими приємно працювати, а є й такі, з якими дуже важко.
– Ви щодня лікуєте багатьох людей. В якому стані зуби наших христинівчан?
– Я б сказав би, що стан досить поганий, існує велика запущеність. В першу чергу, це через відсутність відповідальності за своє здоров’я. Також немаловажну роль відіграє і фінансовий чинник. Стоматологія однією з перших вийшла на ринкові відносини і всі затрати та імпортні матеріали обраховуються в євро і дорого коштують. Відповідно через це і велика вартість. За моїми спостереженнями здорові зуби мають лише 10% громадян. Посадивши в крісло будь-яку людину, можна знайти проблему, з якою цій людині потрібно звернутися до стоматолога. Те в якому стані зуби залежить від самої людини.
– А чи дуже дорого коштують здорові красиві зуби?
– Дешевше зберегти свої, дешевше витратити якусь суму грошей на якісне лікування, вчасно звернувшись до лікаря, аніж потім витрачати гроші уже на протезування, яке коштує в кілька разів дорожче. Багато людей це розуміє, звертаються до стоматолога вчасно і в них немає жодної коронки чи видаленого зуба. Саме ставлення людини до своїх зубів і складає в перспективі вартість. А ціна складається не лише із затрат вартості матеріалів, а й із затрат на дезінфекцію та стерилізацію інструментів. Людина часто хоче на чомусь зекономити, сама не розуміючи на чому. Економія на якихось дезінфікуючих засобах може привести до непередбачуваних наслідків.
– Півстоліття тому люди чистили зуби копійчаним зубним порошком і мали проблеми з зубами. Сьогоднішній ринок пропонує споживачеві цілий арсенал засобів для догляду за ротовою порожниною: від щіток різної жорсткості та паст із чудодійними добавками до антибактеріальних ополіскувачів і гелів для зміцнення емалі. Але проблем із зубами не поменшало. З чим саме пов’язано, що зуби псуються?
– Я вважаю, та і багато лікарів теж до цього схиляються, що все залежить від генів. Саме спадковість я б поставив на перше місце. Є люди похилого віку, які не знають, що таке гігієна ротової порожнини, що таке зубна щітка, зубна паста і хто такий лікар-стоматолог, маючи при цьому міцне здоров’я та здорові зуби. На друге місце можна поставити несвоєчасне звернення до лікаря за допомогою. Також важливу роль відіграє збалансоване харчування. І лише на четверте місце я б поставив би гігієну ротової порожнини. Гігієна рота повинна включати в себе не лише зубну пасту та щітку, а й різні ополіскувачі та зубні нитки. Також важливий регулярний та правильний догляд.
– Існує думка, що молочні зуби – щось ніби тимчасового протеза, вони все одно зміняться постійними, так що не варто відноситися до них серйозно. А все ж таки, чи варто приводити до стоматолога маленьких дітей з молочними зубами?
– Я вважаю, що маленьких дітей потрібно обов’язково приводити до стоматолога. На сьогоднішній день є метод профілактики розвитку карієсу, який має назву герметизація фісур. 100% гарантії цей метод не дає, але виключає використання бормашини, якої бояться діти. Також одна справа, коли дитину вчасно привести і поставити пломбу, а інша – коли дитину в чотири роки приводять уже з гострим болем, і потрібно провести такі ж роботи, як і дорослим. Також важливу роль відіграє і психологічний фактор та особливості віку, адже не завжди легко домовитися з дитиною, що вона повинна сидіти в кріслі спокійно. А від цього, так як і від правильно вибраних якісних матеріалів, залежить якість роботи лікаря. Також уже починаючи з трьох років необхідно навчати дітей чистити зуби.
– Майже у кожної людини існує страх перед стоматологічним кріслом. Що б Ви порадили людям, які бояться іти до стоматолога?
– Відсоток людей, які раніше боялися, а тепер не бояться дуже великий. Краще всього цим людям поспілкуватися з тими людьми, які раніше також боялися, а потім перебороли свій страх і зайшли до стоматолога, який зробив обезболення та провів якісне лікування, і зрозуміли, що боялися даремно. Боятися в жодному разі не потрібно, тому що ситуація постійно погіршується, а це, в свою чергу, приводить до більших матеріальних затрат на лікування в подальшому. Сьогодні існує дуже багато видів анестезії, яка дозволяє зробити якісне знеболення для того, щоб людина зручно почувала себе в кріслі та не відчувала болі.
Дуже важливо, коли дітей приводять ще маленькими для огляду, навіть якщо не потрібно нічого робити. Вони розуміють, що тут їм неприємно чи боляче не зробили, і тоді ні про який страх уже не може бути й мови. Вже не дитину потрібно вмовляти та заспокоювати, а дитина інколи навіть приходить сама, або ж, проходячи мимо, вмовляє зайти сюди свою маму.
– Частина стоматологів практикує проведення будь-яких робіт з використанням анестезії. Інші ж – проти цього, вважаючи, що людина повинна відчувати що робить лікар, та повідомляти, якщо лікар зайшов дуже глибоко і використовують анестетики лише при видаленні зуба, чи при гострому болі. Як все-таки краще проводити лікування?
– Я вважаю, що будь-яку процедуру в стоматологічному кріслі потрібно проводити під анестезією. Я не застосовую анестезію лише у тих випадках, коли пацієнт відмовляється від неї сам. Поріг чутливості нервової системи у кожної людини різний. Одна людина відчуває навіть поверхневий карієс, інша ж не відчуває. А для діагностики того, наскільки глибоко лікар зайшов у зуб, є інші методи. Потрібно добре знати анатомію зуба, враховувати вік та особливості людини – це все приходить з практикою.
– Що Ви порекомендували б людям, які йдуть на прийом до стоматолога?
– Не хвилюватися і не боятися, тому що маючи на озброєнні таку гарну анестезію, якою ми користуємось, людина не буде відчувати жодного болю. Також я б порекомендував би більше уваги приділяти якісному лікуванню, що в перспективі збереже не лише зуби, а й сімейний бюджет. Хотілося б зазначити і те, що люди на периферії в райцентрах отримують якісну стоматологію, яка, порівнюючи з вартістю у великих містах та закордоном, є дешевшою. Поняття «дорого» в нашому регіоні – це зовсім не дорого. Я б хотів би порекомендувати своєчасно звертатися та не економити на лікуванні.
– Дякую Вам за інтерв’ю. Можливо ще є якесь не задане запитання, на яке б Ви самі хотіли відповісти?
– Хотілося б ще раз побажати, щоб люди вчасно зверталися до лікаря-стоматолога та не боялися заходити до стоматологічного кабінету.
Сцена: по трамваю идет процессия. Впереди шагает очень крупная, но очень вежливая дама лет 55. Она очень аккуратно продирается сквозь редкие ряды пассажиров, постоянно извиняясь и ведя за руку очень маленькую, но тоже очень вежливую даму лет 65 в замечательной оранжевой безрукавке - кондуктора данного трамвая, которая чем-то похожа (внешне) на любимую бабушку Кролика из "Винни-Пуха" (не упомянутую ни в книге, ни в мультике) - в очках и очень воспитанную. Она идет молча, никак не вмешиваясь в развитие событий. За ними идет обычный, немного вялый мальчик лет 9-ти. Процессия проходит полвагона (!), впереди идущая дама оборачивается, испуганно ойкает, краснеет и произносит следующее: - Извините, я думала, что веду своего внука!
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами. Про кино, одежда и обувь скачать бесплатно скайп для мобильного телефона. | Женские секреты месячные.
