Вівторок, 17.10.2017
Вітаю Вас Гість | RSS
На наш сайт можна потрапити за зручними адресами: http://kh.ck.ua та http://promisto.net

Провінційне містечко Христинівка - вільний, незалежний, незаангажований сайт. Всі надіслані матеріали публікуються без будь-якої цензури та редагування, звісно ж, якщо вони не суперечать діючому законодавству, нормам моралі та правилам сайту --- Хочеш, щоб твої конкуренти вночі не могли заснути? Замов рекламу в газеті "Христинівська сорока" м. Христинівка, вул. Гагаріна (біля міського телевізора, приміщення НАСК "Оранта") тел.: 063-810-54-36, 096-037-77-88, 098-888-54-56, 095-624-40-40
Меню сайту

Категорії розділу
Новини сайту [17]
Новини міста [455]
Новини району [106]
Кримінальні новини [148]
ДАІ інформує [24]
Наші інтерв'ю [46]
Увага! Розшук! [4]
Оголошення. Реклама [42]
МНС інформує [43]
Наші опитування [20]
Держрибохорона інформує [8]
Запитуйте - відповідаємо [13]
Податкова інформує [580]

Vip-реклама

Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Христинівська сорока


Реклама

Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте!
E-Mail для зв'язку: nesytov@khrystynivka.com
nesytov@i.ua

Тел.: 063-810-54-36
096-03-777-88
(газета "Христинівська сорока")
Конфіденційність гарантується.
За цікаві повідомлення - невелика винагорода.
Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!

Фотоприкол

Календар
«  Січень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Архів записів

Наше опитування
Чи потрібен такий сайт
Всього відповідей: 218

Хмарка тегів
парк бібліотека сім'я земля Діти правила гроші спорт футбол банк телефон будинок Умань злочин закон порушення залізниця міліція вода концерт мистецтво церква дослідження лікарня свято війна Перевірка ревізія жінка освіта Кохання чоловік історія випуск весілля змагання виставка конкурс аварія шоу школа медицина випускник пам'ять кримінал Суд пограбування розбій наркотик здоров'я алкоголь хвороба Секс вбивство учень смерть зірка бюджет депутат село КРУ МНС музика труп конопля Травма даі штраф співачка водій ПОЖЕЖА вогонь податкова горілка загибель крадіжка злодій інтернет одруження злочинець підприємець робота бійка фільм книга актор нагородження співак вишивка дтп ліс ставок природа Долінка Дубінка Акція Кіно скандал автомобіль дитина

Головна » 2012 » Січень » 22 » Величний день в історії України

22:28
Величний день в історії України
Коли позаду всі різдвяні свята, в українців з’являється можливість трохи перепочити, щоб набратися сил для … ще одного зимового свята. Тут, правда, більшість здивовано перепитають: «Якого це – «ще одного»?» Справді, про таке свято, як День соборності України, згадують не так часто, як про День Незалежності чи День Конституції, хоча ця яскрава сторінка нашої історії стала фундаментом тієї незалежності, якою ми зараз насолоджуємося. То чи можна так ігнорувати свято, з якого починалася наша державність?

22 січня минає рівно 13 років з того дня, як в Україні почали офіційно відзначати День соборності – свято на честь проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в 1919 році. Україна об’єдналася у одне ціле. Багато віків українці боролися за свободу та незалежність Батьківщини. День Соборності став важливим кроком до здійснення мети.

День 22 січня 1919 року для проголошення Акту возз’єднання був вибраний не випадково – українські націонал-патріоти тоді святкували першу річницю проголошення Четвертого універсалу Центральної Ради про повну незалежність України, тобто святкували першу річницю української державності.

Саме 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада під керівництвом Михайла Грушевського проголосила Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Окрім всього іншого, Центральна Рада своїм IV Універсалом проголошувала:

«Що ж до так званих "большевиків" та інших напасників, що нищать та руйнують наш край, то приписуємо Правительству Української Народної Республіки твердо й рішуче взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу. Народна Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду найманих насильників, які топчуть права Української Республіки».

Але вже через два тижні після проголошення України незалежною державою війська більшовиків під керівництвом полковника Муравйова вичистять від військ Центральної Ради столицю України – Київ. А 29 січня 1918 року, до речі, загинуть, захищаючи Київ під Крутами, київські студенти.

Центральна Рада залишила Київ вночі з 7 на 8 лютого під охороною січових стрiльцiв і попрямувала до Житомира.

А 9 лютого представники Центральної Ради від імені Української Народної Республіки у Бресті підписали угоду з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією про окупацію України австро-німецькими військами (3 березня 1918 року там же була підписана Брест-Литовська мирна угода з тими ж державами – але вже Росією про вихід Росії з Першої світової війни).

Протягом лютого-квітня 1918 року німецько-австрійські війська окупували всю Україну. 7 березня до Києва під охороною німців повернулася Центральна Рада.

29 квітня 1918 року за підтримки німецьких військ відбувся переворот, в результаті якого генерал П.Скоропадський стає гетьманом Української Держави. Своєю грамотою гетьман Скоропадський розпустив Центральну Раду, а видані нею закони скасував. Також тоді Скоропадський, до речі, перевернув «догори ногами» жовто-блакитний прапор УНР, утвердивши синьо-жовтий (теперішній державний прапор України і є перевернутим прапором УНР).

Масові народні повстання проти гетьмансько-німецької держави привели до зречення Скоропадського. До влади прийшла так звана Директорія на чолі з Володимиром Винниченком. Це сталося 14 грудня 1918 року.

А 22 січня 1919 року на Софійській площі була проведена урочиста церемонія проголошення Акту злуки. Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:

«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу».

Такі урочисті слова лунали  на Софійській площі в Києві 93 роки тому. Але мрії так і залишилися мріями.

Остаточна ратифікація Акту Соборності планувалася на засіданні Установчих зборів – першого українського парламенту, який так і не був скликаний. Вже через два тижні після проголошення Акту Соборності Директорія змушена була під натиском російської Червоної Армії залишити Київ, а трохи пізніше і територію України.

Тобто, 22 січня 1918 року Центральна Рада проголошує державну незалежність України – а через два тижні тікає з Києва. 22 січня 1919 року під час святкування річниці незалежності Директорія проголошує День Злуки – а вже через два тижні, так само як і Центральна Рада, тікає з Києва.

Далі Західно–Українську Народну Республіку окупували польські війська Пілсудського, територію Української Народної Республіки – російські війська Троцького. Коли під ударами Червоної армії армія УНР стикнулася з Українською галицькою армією ЗУНР, то їхні генерали так і не знайшли порозуміння. Врешті решт Галицька армія уклала перемир’я, а згодом і союзний договір з російською Добровольчою армією Денікіна, а після розгрому Денікіна стала Червоною Українською Галицькою Армією (ЧУГА). В той же час армія УНР уклала союз з польським військом.

22 січня 1919 року дві українські республіки оголосили про своє злиття в єдину державу – але такої держави НЕ ВІДБУЛОСЯ.

На жаль, тоді Українській владі не вдалося утриматись. Більшовики увійшли на територію України і встановили тут свій лад, який призвів і до знищення великої кількості інтелігенції, і до голодоморів. Більшовики робили все можливе, аби придушити опір населення і змусити його підкорятись іншій, більшовицькій владі. Дії, якими вони у ті часи впроваджували свою владу на місцях, нічим не відрізнялись від дій яких-небудь інших загарбників, що приходили на територію чужої держави встановлювати свої закони. Тож більшовики, для українців, нічим не кращі від монголо-татар чи яничар. Вони, як і усілякі загарбники, воліли підкорити собі український народ і панувати на його горі. За іншою думкою, більшовики принесли українцям добробут та процвітання. По суті, наша країна і нині сповідує два варіанти історії, а, може, й більше. Інколи вони переплітаються між собою і, навіть незважаючи на суперечливість одна одній в цілісному вигляді, можуть проникати одна в одну і якимось чином мирно співвіснувати.

Зустріч 93-ої річниці злуки викликає різні почуття у людей різних поколінь. Для тих, хто знає, якою ціною здобувалася суверенність України, день її свята свідчить про її вічність, єдність і неподільність, а, отже, і про її майбуття. Чомусь так сталося, що вся її історія – це історія кривавої боротьби за себе ж саму, за те, щоб була не чиєюсь рабою, а дбайливою матір’ю для своїх дітей. За яку провину мусить вона тепер виборювати (і в кого?!) своє власне право на свободу? За що заслужила Україна собі таку долю? За що палили і плюндрували її чужинці, краяли її тіло, а дітей її гнали у неволю? За що заслужили вони це принизливе «хохол»? За що цей страх невідомості й невизначеності у дітей її перед днем майбутнім?.. Не вирішені ці питання й досі, крокують з нами далі у третє тисячоліття.

В нашому місті День Соборності на офіційному рівні відсвяткували ще в п’ятницю, 20 січня. На площі, біля міського будинку культури сформувалась колона, з представників установ і організацій, яку очолили керівники міста і району, та поклали квіти до Пам’ятного знаку борцям за свободу та незалежність України. Піснею біля пам’ятного знаку зустрів колону ансамбль «Ласкаво просимо», а священик Української Православної Церкви Київського патріархату о. Геннадій відправив молебень за героїв України, які боролися за її свободу.

У день свята української державності зринають у пам’яті образи лицарів і мучеників великої ідеї, які заслужили право на те, щоб стати незабутніми в історії уже єдиної та незалежної України, зв’язали її величне минуле зі світлим майбутнім, залишивши нам, живим та прийдешнім поколінням, свій спадок; тих, хто жертвував особистим заради ідеї створити єдину незалежну Україну, хто часто життям своїм платив за власну віру в дорогу Батьківщину, хто, врешті-решт, дав нам право святкувати 22 січня.

Глибоко патріотичні почуття захоплення викликають ті, хто на початку ХХ століття таки змогли пробудити в собі національну свідомість, придушену століттями перебування у складі Російської імперії. Чотири Універсали Центральної Ради знаменували собою етапи складного і суперечливого шляху України до державної незалежності. Та саме День соборності став днем величного досягнення – підписання Акту злуки, що, хоча б формально, на якийсь час, об’єднав дві окремі загалом різні держави – ЗУНР і УНР; днем народження нової держави, нової нації, нових надій та ідей.

Соборна держава існувала недовго, і на те було багато причин. Та головне те, що вже тоді люди побачили, що їхня держава може і повинна бути цілісною, об’єднаною і незалежною. Важко й неприємно зараз усвідомлювати, що нові покоління так і не розуміють значення цього дня для українців в історії держави. Ми, уже двадцять років живучи в єдиній незалежній державі, так і не навчилися цінувати свою незалежність. І достеменно невідомо яких українців було більше під час святкування Дня соборності України – тих, хто прийшов за покликом серця, чи тих, хто був змушений прийти, бо наказали це зробити «зверху». Та і як ми зможемо досягти справжньої незалежності нашої країни, примусити інших з нами рахуватися, якщо навіть не знаємо своєї історії? 21 січня біля Пам’ятного знаку борцям за свободу та незалежність України свою акцію проводила одна з політичних партій, а дві жінки, спостерігаючи за цим дійством, сперечалися про те, кому це там стоїть пам’ятник? Врешті-решт звернулися з цим запитанням до мене. І я навіть не сумніваюся, що, отримавши відповідь, вони знову продовжили свою суперечку, але тепер щодо того, яким саме борцям… 1991 чи 2004 року?..

Але, навіть незважаючи на незнання історії, забувши імена героїв, які боролися за волю нашої країни, ми віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – розбудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, щоб показати нашим пращурам, що ми – гідні нащадки, а зробити це можливо лише працею в ім’я святої пам’яті борців за волю України, добробут нинішніх і наступних поколінь.


День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

День Соборності 2012 Христинівка

Підготував Олександр Неситов
Фото Сергія Фещука
Категорія: Новини міста | Переглядів: 808 | Додав: Адмін | Теги: історія, свято, соборність | Рейтинг: 0.0/0

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter Система Orphus






Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Логін:
Пароль:

Випадкове оголошення

Пошук

Радіо

VIP-реклама
Ритуал

Інформ-Сервіс




Реклама



Нове на форумі
  • Христинівський РЕМ (0)
  • Collinbowl (0)
  • Nice classifieds site (0)
  • Пакеты с клейкой лентой пакеты с липкой лентой пакеты с перф (0)
  • Пакеты полипопиленовые пакеты с еврослотом пакеты фасовочны (0)
  • Пакеты с липкой лентой пакеты с перфорацией упаковка из поли (0)
  • Доска объявлений KRONOS (0)
  • Доска объявлений Yunika Весь Мир (0)
  • Ручная рассылка объявлений. Ручное размещение объявлений. (0)
  • Ручное размещение объявлений не автомат Раскрутка сайта (0)

  • Випадковий анекдот
    Наша РЕКЛАМА:
    - Быстро одевайся, мама пришла!
    - Бл-лин! Ничего даже не успели! Да чтоб я к тебе еще раз пришел...
    Голос за кадром:
    - "Мама" - лучшее противозачаточное средство на все времена!

    Погода



    Співпраця
    До уваги керівників підприємств, установ та організацій!
    Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту.
    Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)

    Друзі сайту
    Педагогічне краєзнавство
    Анекдоти та історії з життя
    ЗАКPortal
    Історія освіти Христинівщини

    Поезiя, проза та життя уманчан

    Христинівчани


    Податкова адміністрація

    Наша кнопка
    Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
    Провінційне містечко Христинівка

    HTML-код


    BB-код


    Провінційне містечко Христинівка

    HTML-код


    BB-код

    Статистика

    счетчик посещений
    Топ Україна, Рейтинг та каталог українських веб-сайтів
    Определение ТИЦ и PR
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com
    Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора.
    Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
    Copyright "Провінційне містечко" © 2009-2017