Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Головна » 2010 » Жовтень » 14 » Вдячна пам’ять про Станіслава Зінчука житиме у наших душах і серцях
19:02
Вдячна пам’ять про Станіслава Зінчука житиме у наших душах і серцях
Христинівщина – це тихий затишний куточок на Черкащині, це земля, яка подарувала Україні багатьох талановитих людей, які нині живуть та працюють в різних куточках України та світу, навідуючись до рідної домівки лише вгості, а багатьох з них уже немає серед нас, та пам’ять про цих людей продовжує жити в серцях земляків.
4 жовтня Орадівська земля радо зустрічала гостей – в школі відкривали меморіальний куточок поета, публіциста, літературознавця, перекладача, історика, фольклориста Станіслава Зінчука.
Народившись у цьому селі 71 рік назад, Станіслав Сергійович навчався в Орадівській семирічці, потім продовжив навчання в Ягубецькій середній школі, яку закінчив з відзнакою, ставши першим орадівським медалістом. Саме тут, під впливом свого першого учителя Петра Юрковича Діденка Станіслав почав малювати і став художником, дописувачем і редактором класних, шкільних, а згодом і факультетських стінгазет. Захопився також декламацією і драмгуртком. Після закінчення школи навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка.
Поет належав до покоління «шістдесятників» серед яких: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Василь Стус, Борис Олійник, Іван Драч, Віталій Коротич, Микола Братан, Валентин Грабовський, Ірина Жиленко, Володимир Забаштанський, Петро Засенко, Ігор Калинець, Роман Лубківський, Павло Мовчан, Володимир Підпалий, Віктор Терен, Станіслав Тельнюк, Станіслав Стриженюк, Леонід Тендюк, Михайло Литвинець, Микола Ільницький, Володимир Лучук, Галина Гордасевич, Володимир Коломієць, Тамара Коломієць, Микола Сом, Олесь Доріченко, Микола Сингаївський, Наталя Кащук, Ганна Світлична, Людмила Скирда, Світлана Йовенко, Леся Тиглій, Валентина Отрощенко та ін.
Станіслав Зінчук працював у редакціях газет «Вечірній Київ» і «Хрещатик», журналах «Піонерія» та «Бюлетень вищої атестаційної комісії України», видавництвах «Дніпро» й «Молодь», апараті Спілки письменників України, міністерствах у справах національностей та міграції, у справах преси та інформації, Секретаріаті Верховної Ради.
Через його руки пройшли десятки тисяч поетичних, прозових, драматичних творів, наукових видань і публіцистики. За що побратими по перу неофіційно присвоїли Станіславу Сергійовичу титул редактора-академіка. З 1973 року був членом Національної спілки письменників України.
Творчий доробок письменника містить 21 книжку. Найвагомішим здобутком своєї видавничої праці Станіслав Зінчук вважав 15-томну серію «Молода поезія країни», де вміщено доробок найкращих поетів усіх союзних республік (київське видавництво «Молодь»). Поет пишався, що був єдиним письменником, причетним до всіх 15 антологій (як автор, чи перекладач, чи редактор, чи упорядник). Вагомими є історичне дослідження «Гайдамацька Січ» і поема «Склик» – лебедина пісня поета. У цю поему письменник уклав усю дослідницьку душу і творчу снагу, поставив на високий постамент вічності мужніх ватажків гайдамацького руху, наших земляків Івана Гонту й Максима Залізняка. Поет мріяв колись покласти квіти до пам’ятника Івану Гонті. На жаль мріям поета не судилося здійснитися. Коли в Христинівці встановили перший в Україні пам’ятник І. Гонті, Станіслав Зінчук був важко хворий і уже не зміг приїхати, а 29 січня цього року після тяжкої хвороби його не стало… Станіслав Сергійович заповідав поховати його в рідному селі поруч із улюбленою сестрою. Заповіт його виконано.
31 січня цього року орадівська земля востаннє зустріла свого поета. Все село проводжало Станіслава Сергійовича в останню путь на вічний спочинок.
…В затишній класній кімнаті орадівської школи нас зустрічає стіл, за яким працював поет, його стілець. На столі – друкарська машинка; оригінал рукопису вірша «Лебідка» з присвятою «сестрі Ліді»; перекидний календар, який зупинився страшного січневого дня, коли не стало поета; блюдце з чашкою, з якої любила пити поетова мама; подарунок родича Володимира Якушева (дубова підставка, шматочок бурштину і символічна ювілейна «медаль» до 50-річчя письменника); вишита папка, подарунок своячки поета Кайдаш Ніни Дмитрівни». На стіні – диплом і нагрудний знак лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Івана Огієнка (2005) та диплом «Почесного жителя Христинівського району», сімейна реліквія – столітній рушник, подарунок тітки Станіслава – Ірини Левицької, фото батьків поета, які також поховані тут, в Орадівці. На полицях – щоденники, шкільні табелі, нагороди, вирізки з газет, усі книги поета – від першої «Мозаїки» й до останньої «Гайдамацька Січ», поетичні збірки українських та зарубіжних поетів із дарчими написами Станіславу Зінчуку, інші меморіальні речі. Під склом на столі – газета «Літературна Україна» від 11 лютого 2010 року (некролог, співчуття від побратимів, стаття професора Наєнка Михайла Кузьмовича «Орадівська печаль»).
Запалюється свічка пам’яті і розпочинається некваплива подорож життєвим та творчим шляхом Станіслава Зінчука. Своїми спогадами доповнюють цю розповідь дружина, діти, внуки, рідні, друзі, колеги, колишні однокласники… Дякує родичам, орадівцям, школі, бібліотекарям, керівникам дочка митця Соломія Зінчук, яка нині працює редактором-координатором на телевізійному каналі «1+1 International».
Вмикається відеозапис і ми бачимо поета та чуємо поезію Станіслава Зінчука. Звучать теплі слова і від голови Орадівської сільської ради Надії Кормільцевої, голови районної ради Костянтина Микитаса, віршовані рядки від керівників літературних студій «Зернятко» та «Джерельце» Віталія Криницького і Надії Машківської, а голова Христинівської райдержадміністрації Володимир Мастилко просить дозволу на присвоєння Орадівській загальноосвітній школі імені Станіслава Сергійовича Зінчука.
– Сьогодні я нарешті усвідомила, чому тато наполягав поховати його не в Києві, а на Орадівській землі. Тому що він вірив і знав, що його земляки, як ніхто берегтимуть, дбатимуть і пам’ять про нього завжди буде в їхніх серцях, серцях їхніх дітей, онуків і правнуків, – не стримує своїх емоцій дочка поета Соломія Зінчук, яка 3 липня цього року разом з родичами передала до Христинівської районної бібліотеки більше двох тисяч книг батькової приватної книгозбірні.
Станіслав Зінчук не просто проживав земне життя, а знаходив у ньому торжество радощів, зокрема й радощів спілкування з друзями. Найщиріші та найвірніші були його стосунки із письменниками Володимиром Забаштанським, Миколою Кагарлицьким, Володимиром Плачиндою, Іваном Шпиталем, Петром Перебийносом, Євгеном Литвиненком, а в останні роки з його сусідами – відомим українським прозаїком Анатолієм Андрійовичем Дімаровим і його дружиною Євдокією Нестерівною. У книзі відгуків, яка тепер зберігатиметься у меморіальному куточку в орадівській школі, де назавжди оселився спомин про нашого славного земляка, справжнього патріота України – Станіслава Сергійовича Зінчука, Анатолій Дімаров написав: «Я не знаю більш порядної людини, ніж мій великий друг Станіслав Зінчук. Талановитий поет, есеїст, перекладач, редактор, працелюб, він був моїм добрим сусідом, з яким я майже щодня спілкувався, часто-густо радячись. Був… Яке гірке слово, як воно ранить! Але вдячна пам’ять по ньому житиме в мені, доки й топтатимусь по цьому незатишному світові». Житиме пам’ять про нього і в наших серцях…
- Ты меня любишь? - Да. - А когда мы поженимся? - Ну нельзя же так резко менять тему разговора.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
Христинівщина – це тихий затишний куточок на Черкащині, це земля, яка подарувала Україні багатьох талановитих людей, які нині живуть та працюють в різних куточках України та світу, навідуючись до рідної домівки лише вгості, а багатьох з них уже немає серед нас, та пам’ять про цих людей продовжує жити в серцях земляків.
