15 липня в адміністративному будинку Дослідного господарства «Христинівське» відкрився своєрідний музей – стіни коридорів двоповерхової будівлі прикрасили стенди на яких прослідковується вся історія та досягнення підприємства, фотографії, розповіді.

На урочисте зібрання завітали заступник голови районної ради Микола Єременко, секретар міської ради Микола Кревсун, Людмила Семенівна – дочка Героя соціалістичної праці Семена Романовича Карбовського, Герой соціалістичної праці Марфа Мусіївна Лемещук, колишні працівники та ветерани господарства і інші гості. Настоятель Свято-Миколаївського храму о. Василь прочитав молитву та освятив створений на першому поверсі духовний куточок.

– Історія нашого господарства, яку ми висвітлили безпосередньо на наших матеріалах – це є історія всіх присутніх, – зазначив керівник ДГ «Христинівське» Микола Архипович Передрій. – Музейну історію розпочав Семен Романович Карбовський у 1983 році. Зроблено дуже багато, музей майже дійшов до завершення, але склалося так, що в «трагічні» 90-ті роки розпалося все. Але ми зберегли всі ті матеріали, вирішили їх викласти та зробити сьогодні відкриття такого нашого маленького музею. Це пам’ять усіх наших попередніх працівників.

Своїми спогадами про роботу поділилися всі присутні. Пригадав про свою роботу та тих людей, які творили історію господарства і секретар міської ради Микола Ілліч Кревсун, який пропрацював тут двадцять дев’ять років. Про виведення нової породи корів розповів заслужений працівник сільського господарства України Олександр Феодосійович Бублій. А у виступи та спогади органічно впліталися музичні паузи – відомі всім українські пісні у виконанні музичного ансамблю із села Сичівка.

Історична довідка:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Христинівське» Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук розпочало свою діяльність з 25 грудня 1945 року. Згідно з постановою Ради народних комісарів СРСР від 1 грудня 1945 року та наказом Міністерства технічних культур СРСР, радгосп відділився з Верхняцького цукрокомбінату в самостійний радгосп і носив назву Верхняцький елітно-насінницький радгосп, який спеціалізувався на вирощуванні елітного насіння цукрових буряків та зернових культур. До складу радгоспу входили чотири відділки Іванівський, Шукайводський, Пеніжківський і Дубінський, який одночасно являвся господарським центром радгоспу.

Загальна площа землекористування господарства становила 2537 гектарів з них 2147 гектарів орних земель. Іванівський відділок за площею орних земель найбільший – 773 гектари ріллі, Пеніжківський мав 534 гектари, Дубінський – 506 гектарів та Шукайводський – 334 гектари.

Своє господарювання радгосп розпочав у важкі післявоєнні роки під керівництвом директора Докало Маркіяна Михайловича. Все, що можна було відремонтувалось, відбудувалось.

Уже в 1947 році радгосп одержав перший вантажний автомобіль «ЗИС-5» (зароблена премія довоєнних років).

У тому ж 1947 році всі поля обстежили, склали відповідну документацію. Це послужило базою для розміщення на полях сільськогосподарських культур з дотриманням рекомендованого їх чергування.

Поряд з рослинництвом розвивалось і тваринництво. В 1945 році в стадо поступило 50 телиць червоної степової і білоголової української породи.

Рік за роком господарство нарощувало високі врожаї. Уже з 1947 року за високі досягнення вісімнадцять трудівників радгоспу були нагороджені орденами й медалями. Двом працівницям Гук Ганні Мусіївні та Лемещук Марфі Мусіївні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Це були перші герої в районі.

З 1951 року директором господарства призначили Карбовського Семена Романовича, який працював в господарстві агрономом.

У 1955 році закупили 16 телиць симентальської породи. В 1956 році на Іванівському відділку введено в експлуатацію корівник, в 1959 році телятник. В цьому ж 1959 році у місцевого населення закуплено ще 105 корів і телиць.

Ввели в експлуатацію водонапірну башту в 1959 році.

На Дубінському центральному відділені та Іванівському з 1954 року з року в рік вводиться в експлуатацію житлові будинки для спеціалістів та робітників господарства.

Урожайність основних сільськогосподарських культур збільшувалась.

У 1969 році радгоспові присвоєно звання господарства високої культури землеробства, а у 1970р. – звання колективу комуністичної праці. Радгосп нагороджений Ленінською ювілейною медаллю і Почесною Грамотою ЦККПРС, Президії Верховної Ради СРСР і ВЦРПС. Переможець Всесоюзного огляду по підвищенню культури землеробства і занесення в обласну книгу Ленінської трудової Слави.

З 1978 року розпочинається газифікація господарства, а потім і району. Велика заслуга в початку і подальшій газифікації належала Карбовському Семену Романовичу та голові райвиконкому Трухачову Володимиру Антоновичу. Ініціатива Карбовського С.Р. погоджувалась в 3-х Міністерствах СРСР.

На території радгоспу працювало два клуби, бібліотека яка налічувала понад 5000 томів книг. Чотири їдальні на 110 посадочних місць, два дитячі садки, дві лазні, водопровід. Два сквери та парк.

З 1983 року по 1999 рік радгоспом керував Передрій Микола Архипович. Під керівництвом Передрія М.А. господарство продовжувало будувати та вводити в експлуатацію виробничі приміщення та житлово-комунальну сферу. На Дубінському відділені за 1983-1991 роки було введено в експлуатацію вісім двохповерхових житлових будинки. Машинно-тракторний парк радгоспу також поновлювався з 1984 по 1994 роки.

Систематичне виконання та перевиконання планів виробництва і продажу продукції позитивно відобразилось на прибутках, які збільшувались з року в рік. Верхняцький елітно-насінницький радгосп згідно наказу Держгропрому СРСР № 219 від 20 березня 1987 року був перейменований в Христинівський елітно-насінницький радгосп.

В 1992 році Христинівский елітно-насінницький радгосп перейменований в дослідне господарство «Христинівське» згідно наказу Української академії аграрних наук і відносилось до інституту цукрових буряків.

З 1999 року по січень 2006 року директором господарства був Хуторянський Василь Архипович.

У 2003 році дослідне господарство «Христинівське» перейменоване в державне підприємство «Дослідне господарство Христинівське» Інституту цукрових буряків.

На виконання постанови Президії Української академії аграрних наук від 17 серпня 2006 року (протокол № 13) Державне підприємство «Дослідне господарство Христинівське» інституту цукрових буряків виведене з підпорядкування цього інституту і передано без його Пеніжківського відділку в підпорядкування інституту розведення і генетики тварин УААН.

Затверджено найменування: Державне підприємство «Дослідне господарство Христинівське» Інституту розведення і генетики тварин і носить цю назву до сьогоднішнього часу.

З 15 вересня 2006 p. по даний час господарством керує Передрій М.А.

Господарство, яке було занедбане за попередні роки знову стало повертати і свої здобутки.

Працівники господарства, які мають високі урядові нагороди та звання:
1. Лемещук Марфа Мусіївна – Герой соціалістичної праці 1948 року.
2. Гук Ганна Мусіївна – Герой соціалістичної праці 1948 року.
3. Карбовський Семен Романович – Герой соціалістичної праці 1978 року.
4. Передрій Микола Архипович – заслужений працівник с/г УРСР 1990 року та заслужений працівник України 2009 року.
5. Ящук Яків Олександрович – орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора.
6. Ящук Степан Гнатович – орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора.
7. Бублій Олександр Феодосійович – заслужений працівник с/г України 1984 року, орден Знак пошани 1988 року, медаль ветерана праці.
8. Гоменюк Володимир Григорович – орден Знак пошани 1987 року.
9. Махиня Єфросія Іванівна – орден Слави III ступеня 1977 року.
10. Антонов Юрій Дмитрович – орден Слави III ступеня 1977 року.
11. Йокало Таміла Семенівна – медаль «За доблесний труд» 1988 року.
12. Кузьменко Марія Михайлівна – орден Трудового Червоного Прапора.
13. Лугіна Галина Іванівна – орден Слави III ступеня.
14. Шишацький Володимир Степанович – орден Слави III ступеня.

Підготував Олександр Неситов