Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
24 травня виникла пожежа у двоповерховій будівлі Верхняцького цукрового заводу. Вогнем знищено покрівлю площею 300 м.кв, вікна та дерев’яне облаштування всередині будівлі. Офіційна версія виникнення пожежі – порушення техніки безпеки при проведенні зварювальних робіт. Незважаючи на масштабність пожежі, за підрахунками бухгалтерів заводу, збитки становлять аж… 1800 гривень.
Упродовж майже двох десятиліть Україною бродить «дикий капіталізм», пожираючи все, що було створене руками трудящих за роки Радянської влади – заводи, фабрики, колгоспи і радгоспи, цілі населені пункти. Не обминула ця біда і Христинівщину. Знищено і пограбовано найбільші підприємства району: Верхняцький цукровий завод, комбікормовий завод, завод продтоварів, районну хлібопекарню. Зникла з лиця землі школа в селі Вербувата, розкрадені будинки культури і клуби в селах Козаче, Іванівка, Івангород...
Верхняцький цукровий завод, збудований ще в 1843 році, працював майже не зупиняючись і під час кримсько-татарської війни, і в часи революції, і під час громадянської та Другої світової воєн. Але після бурхливих дев’яностих в нашій країні з’явилися «нові українці», яким вдалося зробити те, що не вдавалося нікому – повністю знищити Верхняцький цукровий завод.
За розповідями людей, які там працювали, в тому числі і на керівних посадах, в 90-х роках завод почали акціонувати. Цей процес було проведено так, що головним інвестором, який придбав контрольний пакет акцій, стала фірма Ігоря Суркіса «ОМЕТА private». Так як завод працював на мазуті, нові власники уклали контракти на поставки мазуту з розрахунку за 1 тону мазуту – 200 кг цукру. В 1996 році урожай цукрового буряка був величезним – завод отримав 420 тис. тон буряка, який переробляв з серпня по березень. Але мазут постачався дуже обмеженими партіями і тому всередині зими під час морозів завод шість разів зупиняв свою роботу. Закінчилося тим, що контракт переписали – за 1 тону мазуту потрібно було віддавати 1 тону цукру. Запустився механізм заборгованості. Через кілька років із ВАТ «Верхняцький цукровий завод» підприємство перетворилося у ТОВ «Верхнячка – цукор», яке стало власністю ТОВ «Українська продовольча компанія» під керівництвом депутата Верховної Ради «бютівця» Павла Костенка. За інформацією інтернет-сайту www.uadaily.net, ТОВ «УПК» є також власністю Григорія Суркіса.
«Українська продовольча компанія» контролювала 15% цукрового ринку країни і була одним з його ключових гравців. 14 заводів дозволяли Павлу Костенку з оптимізмом дивитися в майбутнє. Ситуація стала різко змінюватися в 2007 році. Перевиробництво цукру в Україні привело до обвалу цін. У цих умовах конкуренцію стали вигравати не ті, хто має прикриття на політичному рівні, а підприємства, що пройшли модернізацію (http://www.vd.net.ua/rubrics-10/13230). Отож після 2006 року Верхняцький цукровий завод став непотрібним. До того ж на нього «повісили» величезні кредити.
Завод почали різати на металобрухт і станом на сьогодні ця робота вже повністю закінчена. Причому порізали на лише завод, а й два п’ятикілометрові трубопроводи з Вербувацького ставка та 14 км під’їздних колій від ст. Христинівка. Тепер будівлі вже колишнього Верхняцького цукрового заводу розбирають на цеглу. Ще вціліли ГРП високого тиску, яке було збудоване для колишньої котельні (завод спалював 140 тис. м.куб газу за добу) та 35-кіловатна електропідстанція.
Налякане населення Верхнячки надіється на те, що нинішні власники колишнього заводу все-таки звідси підуть, звільнивши місце для нового нормального інвестора. Адже у селищі є 350 га промислової забудови (для порівняння, в м. Христинівка в десять разів менше), суттєві водні запаси, поки що ще не знищені газо- та електропостачання.
24 травня о 21.30 в одній із недіючих будівель виникла пожежа. Після прибуття, пожежні ще майже годину не могли розпочати гасіння – чекали спеціалістів з «Енергозбуту УЕМ», які б відключили підведений струм напругою в 35 тисяч вольт. Повністю пожежу було ліквідовано лише о 1 годині 40 хвилин. Від будівлі залишилися лише стіни.
Незважаючи на те, що офіційною версією причини пожежі було названо порушення техніки безпеки при проведенні зварювальних робіт, місцеві жителі в це не вірять, стверджуючи, що був підпал. Свою версію одні мотивують тим, що для подальшого демонтажу потрібно було випалити мазут, інші стверджують, що будівлю, яка будувалася ще за царських часів, таким способом хотіли звільнити від зайвого сміття та дерев’яних конструкцій із живиці, щоб потім було простіше розбирати на цеглу.
Останнім часом, коли від одного з найбільших цукрових заводів вже майже нічого не залишилося, багато «гарячих голів» почали шукати винних, «хто ж це зробив»? Так як справжні винуватці недосяжні, намагаються знайти винних серед місцевих, звинувачують населення в тому, що вони не вийшли з габлями та не захистили завод від цілковитого знищення.
Але ж спроби захистити завод були! Ще навіть 2-3 роки назад поодинокі борці намагалися щось зробити, але до них ніхто не прислухався та не підтримав.
Можливо, що це на краще. Адже недавній випадок у Кирнасівці наглядно показав чим закінчуються подібні протести. Місцеві жителі, захищаючи свій цукровий завод від продажу та демонтажу, зіткнулися з новими власниками – 19 травня на територію заводу проникли близько 50 молодиків, за словами очевидців, озброєних лопатами, бейсбольними бітами, нунчаками, електрошокерами, 15 з них з собаками та почали бити людей, які охороняли завод. Як з’ясується пізніше, 12 чоловік із 33, яких затримали, мають судимість. В ході сутички одна людина загинула від серцевого нападу після удару електрошокером, а ще кілька отримали переломи та інші тілесні ушкодження.
Як підсумок, можна сказати лише одне: Верхняцький цукровий завод 1843 – †2007 (2011…)
Володимир Крамаренко Редагування тексту та фото: Олександр Неситов
Как-то стучусь в МакДоналдс: - Мы закрыты, у нас крыс травят. Приходите к нам снова, у нас с завтрашнего дня обновленное меню!
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
