Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Взаємовідносини між сусідами – це тема для окремого роману. Це вічна проблема, і вона настільки ж складна, як геополітика у світовому масштабі. Мало хто може похвалитися тим, що ніколи не мав із сусідом якихось суперечок. Хоча б раз у житті, та сварилися усі. Але дехто продовжує сваритися протягом всього життя.
Між сусідами може точитися «холодна війна» – коли одного разу пересварившись, вони більше не розмовляють між собою. Можуть просто постійно тихенько бурчати одне на одного, чекаючи моменту, коли через якусь дрібничку знову спалахне голосна сварка, яку з насолодою послухає вся вулиця. А буває і так, що сусіди переходять до активних «бойових» дій.
Вже досить давно точиться суперечка між сусідами по пров. Транспортному. Хто з них правий, а хто винен – розібратися майже неможливо. Слухаєш – ніби один правий. Вислуховуєш іншу сторону – і ці теж праві. Або ж вони обоє брешуть та наговорюють один на одного. Тож далі, як то кажуть, без коментарів. Пряма мова ворогуючих сторін, звісно, з певними скороченнями та заміною русизмів і «міцних» лайливих словечок.
Зінаїда Каркіщенко: Жили по-сусідству, все було нормально. Почався конфлікт, коли проводили воду. Ми отримали дозвіл на проведення води і провели. Островський прийшов з лопатою, щоб відрубувати цю воду, аби ми її не брали. Бився з моїм батьком і вибив йому два останні зуба. Неодноразово писали на нього заяви у міліцію, але вони відповідають, що порушувати кримінальну справу немає підстав.
Відремонтували криницю, так він туди собаку кинув, щоб ми воду не брали.
Баба в нього ходить в туалет на горщик, так він виливає все це мені під паркан, де росте малина. Там дихати вже нема чим, а в мене троє внуків. Приходили із санстанції – попереджали його про це.
1 лютого батьки (вони також межують з О. Островським) святкували «золоте весілля». Коли з родичами, дітьми, онуками повернулися з бару, побачили, що на лавку вилито все з туалету, а на хвіртці висить шибениця. Приїхала з Києва моя дочка – йдемо разом з нею по вулиці, а він кричить, що пішли дві повії. Знімає штани і показує мені голий зад, а потім пише заяву, що це я йому таке роблю. Пише заяви і скарги постійно всім, навіть Президенту.
В мене вже немає сил. Чоловік помер три роки тому. Батько – півроку. Мама вже не може ходити, а він кривиться з неї, проходить біля тину і танцює, викидає під її хвіртку своє сміття. Трохи далі живе його син. Він і його налаштував проти мене. Його син мене побив, перебив палець дошкою. Ми подали на суд, який тягнеться ще й досі.
Відв’язує в дворі у сина собаку і та бігає по вулиці, лякаючи людей і дітей. Одного разу, накинувшись, той собака так перелякав мою внучку, що вона не могла нормально спати. Мені ж постійно кричить, що моє місце на кладовищі.
Я вуличком. Коли давали крупу та олію, принесла йому, а він каже, щоб я зварила з неї кашу, взяла карафінку горілки й сама з’їла та випила, а олію налила в дупу.
Я більше не можу. Якщо ніхто не вживе ніяких заходів – я вже не знаю, що мені робити. Він ветеран, учасник війни і ніхто йому нічого не може зробити. Я уже продаю свою хату. Так багато наробилась біля тієї хати, а тепер мушу продавати. Хочу звідси виїхати подалі. Я просто хочу нормально жити.
Олексій Островський: Це сусідів потрібно питати, чого вони себе так поводять. Чого вони обзивають стару людину різними словами. Спитайте у сусідів мою та їхню характеристику і знайте: хто їх захищає – такі самі, як і вони. Провели сюди газ – старі пенсіонери за це пенсію за кілька місяців повіддавали. Вони ж відмовилися, а потім самовільно підключилися. Провів я сюди воду, вони ж знову самовільно без мого дозволу, як голови кооперативу, розкопали та підключилися до цього водопроводу, нічого не сплативши. Поки було розкопано, я туди провалився машиною і все погнув. Казав, щоб заплатили за ремонт, а вони мені: ти водій і бачив куди їдеш. Коли самовільно підключалися, я кілька разів не дозволив це зробити, так потім вони і міліцію ввели в оману і зробили так, наче я побив міліціонера.
Коли у її батьків було «золоте весілля», вони прийшли вночі п’яні, розламали мені водопровідного крана, залишивши без води до кінця зими, кидали по вікнах, розбили термометр, шибку. Міліція прийшла аж через 9 днів, і як почали розбиратися, то вони самі пробили у себе в дворі водопровід і сказали, що це зробив я.
Син був приїхав, а вони проклали по одній стороні дошки, навіть з цвяхами. Син відсунув ті дошки ногою, а вона схопила ту дошку та хотіла його бити. Він ухилився, забрав дошки і перекинув їх через паркан, щоб вона не брала. Вже два роки суд іде.
Оце он там криниця – так там одні лише нечистоти.
Вона мене постійно обзиває: фашист, поліцай, вбивця, каже, що мене в Берліні не добили, скидає свої замусолені панталони і показує дупу. А я кажу, як їй не соромно – опариші сипляться.
І ніяка вона не вуличком, а самозванка і шахрайка – її ніхто не обирав. Все життя живе на одній брехні.
Думка сусідів: Ви ж знаєте, що він за людина. Тут нема чого казати – він уже з усіма пересварився і ніякої управи на нього немає. Просто хвора людина. Подивіться хоча б на того собаку. Він його постійно спускає. Мою внучку мало не покусав. Нарошне спускає. І зачепити його не можна – зразу ж почне писати скарги в усі інстанції і викликати комісії.
Едет он однажды в каком-то автобусе типа экскуpсионного где-то в pайоне Одессы. Автобус полный и тут вдpуг пpактически всем пассажиpам захотелось облегчиться. А как вы себе это пpедставляете в чистой степи где ни кустиков, ни пpочего pельефа не наблюдается? Hу, водила выдает пpедложение: девочки налево, мальчики напpаво и под автобус, типа никто никого не видит, все путем. Мой этот дpуг остался с водилой (ну не хотелось ему, что-ли). Сидят они в автобусе, тpеплются, тут водила и говоpит: "Hу что, поpа им познакомиться", включает пеpедачу и отъезжает на паpу метpов.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
Взаємовідносини між сусідами – це тема для окремого роману. Це вічна проблема, і вона настільки ж складна, як геополітика у світовому масштабі. Мало хто може похвалитися тим, що ніколи не мав із сусідом якихось суперечок. Хоча б раз у житті, та сварилися усі. Але дехто продовжує сваритися протягом всього життя. 
