Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Головна » 2011 » Лютий » 12 » На Христинівщині бабусю звинувачують у викраденні рідної внучки
19:01
На Христинівщині бабусю звинувачують у викраденні рідної внучки
Сім’ї бувають різні... Тому, за щасливим дитинством повинна наглядати і держава. Хоча б на рівні відповідних законів. А далі стоїть питання – їх РОЗУМНЕ виконання.
Молода жінка подала до суду на свою колишню свекруху, звинувачуючи її у викраденні дитини. Щоб зрозуміти, як же дитина опинилася у бабусі, необхідно повернутися на кілька років назад.
Олег та Тамара (всі імена з етичних міркувань змінено – Авт.) прожили разом 5 років, народивши доньку Світланку. Але подружнє життя не склалося і три роки назад вони розлучилися. З ким буде проживати дівчинка не визначалося, тож вона могла залишатися як з матір’ю, так і з батьком. Але, як це зазвичай буває, дитина залишилася з мамою.
Та майже зразу ж почалися проблеми. Восени 2007 року о десятій годині вечора на Христинівському залізничному вокзалі міліціонери помітили п’ятирічну дівчинку, яка сама йшла по перону. На запитання, що вона тут робить, Світланка відповіла, що їй мама не дає їсти, постійно б’є і вона йде в село до своєї бабусі (батькової мами). З того часу Світланка все більше часу почала проводити у своєї бабусі, а батько продовжував платити на неї аліменти матері.
Восени минулого року Тамара потрапила на лікування до психіатричної лікарні, а дівчинка, яка на той час була з матір’ю, до дитячого притулку. Повернувшись із лікарні, Тамара забрала Світланку додому, але цього ж вечора до начальника служби в справах дітей зателефонували, повідомивши, що Тамара продовжує знущатися над Світланкою і потрібно щось робити, бо завтра вже може бути пізно. Дівчинка, яка пізнього вечора з радістю пішла з дому зовсім з чужою людиною, знову опинилася у дитячому притулку.
Ні батько, ні бабуся не могли з цим погодитися і, отримавши відповідний дозвіл, батько забрав Світланку до себе. Та Олег працює охоронцем, і коли він на роботі, Світланка живе у бабусі й дідуся.
Дізнавшись, що її донька уже не в притулку, а живе з батьком та бабусею, Тамара подала на свою колишню свекруху до суду, вимагаючи повернути Світлану. Але сама Світланка боїться маму, як вогню, і нізащо не бажає повертатися. Каже, що мама її постійно б’є і, навіть, кілька разів, коли дівчинка спала, кидалася на неї з сокирою.
Сама ж Тамара, яка трохи більше року назад народила ще одну дитину, Сергійка, цього не заперечує, стверджуючи, що знущається над дітьми за те, що нібито її бив їх батько, коли вони були разом.
Почалися судові засідання. Після них Тамара, яка через свій психічний стан навряд чи може зрозуміти, що коїть, то накидалася з кулаками на свою свекруху, то кидалася стільцями та плювала зі сходів на свого колишнього чоловіка, то вривалася до квартири свекрухи, намагаючись силою відібрати Світланку, яка перелякавшись зачинялася в іншій кімнаті та ховалася від мами під ліжко, то била вікна у будинку Олега, кричала, що вони можуть Світланку не повертати і, навіть, отруїти, щоб не сплачувати аліменти…
А на останньому судовому засіданні, зрозумівши, що справа вирішується не на її користь, роздягла маленького Сергія, якого принесла з собою, і в одному лише памперсі віддала Олегу, стверджуючи, що це також його дитина, незважаючи на те, що на час народження цієї дитини вони вже більше двох років разом не проживали. Малюк, який на руках у матері постійно плакав та капризував, тепер, закутаний у дорослу куртку, на руках в Олега відразу ж заспокоївся та заснув. Але після засідання Тамара все-таки забрала маленького Сергія з собою.
Вивчивши всі матеріали, суд не задовольнив позову Тамари і Світланка залишилася з батьком.
Через кілька днів ця історія знову отримала несподіване продовження – Тамара накинулася з ножем на свого маленького сина Сергія, якому виповнилося всього лише 1 рік і 4 місяці. В останню мить її руку зупинили люди, які знаходилися поряд. Сьогодні Сергійко знаходиться у лікарні, а щодо Тамари готуються документи на позбавлення її батьківських прав. Швидше за все, Сергійко, батько якого невідомий, згодом опиниться у дитячому притулку. Але добра бабуся, навіть незважаючи на те, що ця дитина їй не рідна, бажає забрати його до себе. Маленькі братик і сестричка повинні жити та виховуватись разом, але, на жаль, тепер уже без мами.
У кожного своя доля, хтось в 17 може бути чудовою мамою, а хтось і в 35 не готовий. А дитина, мов лакмусовий папірець у відношеннях і стосунках батьків до неї. Якщо дитина і «Богу душу не винна», а ми випадково з нервів чи ще якось на неї «вилили» те, що не змогли таки втримати у собі – це наша вина. Добре, коли ми відразу зупинимось, озирнемось, поглянемо на те що відбулось з іншої сторони… підійдемо до малечі, обітремо сльозу, притулившись, своєю щокою і промовимо: «Вибач мене, будь-ласка, я дійсно був (була) неправий (неправа)… Я теж, як і ти, жалкую, що так сталось. Отож ми разом і надалі будемо намагатись, щоб такого більше не повторювалось». Гадаю, це віддасться пізніше сторицею! Але в цій історії такий фінал уже неможливий…
Едет он однажды в каком-то автобусе типа экскуpсионного где-то в pайоне Одессы. Автобус полный и тут вдpуг пpактически всем пассажиpам захотелось облегчиться. А как вы себе это пpедставляете в чистой степи где ни кустиков, ни пpочего pельефа не наблюдается? Hу, водила выдает пpедложение: девочки налево, мальчики напpаво и под автобус, типа никто никого не видит, все путем. Мой этот дpуг остался с водилой (ну не хотелось ему, что-ли). Сидят они в автобусе, тpеплются, тут водила и говоpит: "Hу что, поpа им познакомиться", включает пеpедачу и отъезжает на паpу метpов.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
Сім’ї бувають різні... Тому, за щасливим дитинством повинна наглядати і держава. Хоча б на рівні відповідних законів. А далі стоїть питання – їх РОЗУМНЕ виконання.
