Середа, 17.01.2018
Вітаю Вас Гість | RSS
На наш сайт можна потрапити за зручними адресами: http://kh.ck.ua та http://promisto.net

Провінційне містечко Христинівка - вільний, незалежний, незаангажований сайт. Всі надіслані матеріали публікуються без будь-якої цензури та редагування, звісно ж, якщо вони не суперечать діючому законодавству, нормам моралі та правилам сайту --- Хочеш, щоб твої конкуренти вночі не могли заснути? Замов рекламу в газеті "Христинівська сорока" м. Христинівка, вул. Гагаріна (біля міського телевізора, приміщення НАСК "Оранта") тел.: 063-810-54-36, 096-037-77-88, 098-888-54-56, 095-624-40-40
Меню сайту

Категорії розділу
Новини сайту [17]
Новини міста [455]
Новини району [106]
Кримінальні новини [148]
ДАІ інформує [24]
Наші інтерв'ю [46]
Увага! Розшук! [4]
Оголошення. Реклама [42]
МНС інформує [43]
Наші опитування [20]
Держрибохорона інформує [8]
Запитуйте - відповідаємо [13]
Податкова інформує [580]

Vip-реклама

Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Христинівська сорока


Реклама

Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте!
E-Mail для зв'язку: nesytov@khrystynivka.com
nesytov@i.ua

Тел.: 063-810-54-36
096-03-777-88
(газета "Христинівська сорока")
Конфіденційність гарантується.
За цікаві повідомлення - невелика винагорода.
Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!

Фотоприкол

Календар

Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Архів записів

Наше опитування
Прибирати вулиці міста повинні
Всього відповідей: 82

Хмарка тегів
парк бібліотека сім'я земля Діти правила гроші спорт футбол банк телефон будинок Умань злочин закон порушення залізниця міліція вода концерт мистецтво церква дослідження лікарня свято війна Перевірка ревізія жінка освіта Кохання чоловік історія випуск весілля змагання виставка конкурс аварія шоу школа медицина випускник пам'ять кримінал Суд пограбування розбій наркотик здоров'я алкоголь хвороба Секс вбивство учень смерть зірка бюджет депутат село КРУ МНС музика труп конопля Травма даі штраф співачка водій ПОЖЕЖА вогонь податкова горілка загибель крадіжка злодій інтернет одруження злочинець підприємець робота бійка фільм книга актор нагородження співак вишивка дтп ліс ставок природа Долінка Дубінка Акція Кіно скандал автомобіль дитина

Головна » 2010 » Грудень » 22 » Іменем закону дітей повертають у пекло

21:20
Іменем закону дітей повертають у пекло
– У мене було щасливе дитинство. Тато Юра та мама Оксана дали мені все те, чого я ніколи не бачила: гарну одежу, іграшки, власне ліжко з чистою постіллю. Я дізналася, що існує зубна паста і зубна щітка. Я змогла дивитися мультики по телевізору. Цього літа я вперше побувала на морі та познайомилася з багатьма друзями в «Артеку». Вперше за вісім років я відчула справжню батьківську любов, теплоту та турботу. На ніч мама розповідала мені казочку, цілувала та бажала на добраніч. Мій малюнок, на якому я намалювала себе з сестричкою, тата Юру з мамою Оксаною і старшого братика з сестричкою, висить на самому видному місці у тата на роботі. Тепер все закінчилося… Нас повертають назад. Туди, де ми не будемо мати нічого. Туди, де нас ніхто не любить і не чекає. Туди, де ми нікому не потрібні. О, сестри, сестри! Горе нам… – це слова маленької дівчинки, яка плачучи обнімає свою меншу сестру.

Держава, піклуючись про дітей, постійно закликає українців забирати малюків із притулків та створювати прийомні сім’ї, але на Христинівщині одну з таких прийомних сімей розформували. Причому це сталося не через те, що діти досягли повноліття, як це зазвичай буває, і не через погане поводження з боку прийомних батьків, а за рішенням суду. Апеляційний суд Черкаської області своїм рішенням від 25 жовтня 2010 року постановив скасувати рішення Христинівського районного суду від 22 квітня 2010 року про позбавлення батьківських прав однієї з біологічних матерів та повернути дітей назад додому. Причина: банальна формальність – рідній матері, яка була відсутня на судовому засіданні, написавши, що погоджується з тим, щоб розгляд справи проходив без неї, не повідомили про рішення суду і вона нібито більше ніж півроку не знала, що її позбавили батьківських прав.

Здавалося б, як добре – діти повертаються назад до рідної матері, але справа в тому, що якщо ми дійсно піклуємось про дітей, повертати назад їх просто не можна. Посадовці це також розуміють, і поки що діти знаходяться у притулку. Прокуратура ж наполягає на негайному виконанні рішення суду.

«Хочу до мами Оксани», – прохають дівчатка крізь сльози. Та хочуть вони до своєї прийомної матері, а про біологічну згадують із жахом і благають їх їй не віддавати. Але Закон мало зважає на їх бажання.

* * *

Сім’я Дарини Цвях (всі імена, крім імен посадових осіб, з етичних міркувань змінено. – Авт.) перебуває на обліку у виконкомі Ліщинівської сільської ради та у службі в справах дітей Христинівської райдержадміністрації з 2009 року як неблагополучна сім’я. У будиночку з пічним опаленням площею 32 кв.м, який складається з двох кімнат, в одній з яких розміщена кухня, а інша зовсім не опалюється, проживає 7 чоловік: Дарина зі своїм співмешканцем, який два роки тому притягався до адміністративної відповідальності за пияцтво, але не зробив жодних висновків, її 59-річна матір та четверо дівчаток. Окрім бруду в будинку майже нічого немає. На всіх – три ліжка, одне з яких дитяче, немає ані змінного одягу, ані постільної білизни, ані посуду, ані продуктів харчування. Родина ні городу ніколи не обробляла, ні якогось хазяйства не тримала, а жили на бабусину пенсію та соціальну допомогу, яку витрачали переважно на горілку. Та і електрику їм відключили ще три роки тому за несплату. Діти бачили лише сварки і бійки, страждали від педикульозу (вошей), ходили в гумових чоботах та розглядали цвілість на стінах і морозні візерунки на побитих одинарних вікнах взимку.

Неодноразово проводилися відвідування цієї сім’ї різними комісіями, які просили, попереджали про наслідки. Але все було марно.

Наприкінці березня цього року сталася подія, коли сільська рада та служба у справах дітей нарешті сказали: «Все! Досить! Пора рятувати дітей». Приводом до цього стало те, що Дарина побивши та вигнавши свою матір, закрилася у будинку і нікого не пускала. Не пустила вона і дільничного лікаря та фельдшера, які прийшли провідати двохмісячне немовля (яке, до речі, через два місяці після народження важило ще менше, аніж при народженні), погрожуючи порубати сокирою своїх дітей та повіситися. Підозрюючи порушення психічного стану, з допомогою лікарів та міліції, Дарину все-таки вдалося доправити до лікарні, але наступного дня її відпустили. Тим часом уже було прийняте рішення про негайне вилучення дітей із сім’ї в зв’язку із загрозою їх життю та здоров’ю.

25 березня 2010 року трьох дітей знайшли вдома, а немовля – на лавці автобусної зупинки – голодне, мокре, та розповите. Поряд була і мама. Так троє дітей і опинилися у притулку, а немовля влаштовано до дитячого відділення районної лікарні. Згодом двоє дівчаток потрапили до прийомної сім’ї, старша дівчинка пішла проживати до рідного батька, який відносно неї не позбавлений батьківських прав. Найменшу дівчинку – вдочерили.

* * *

– Наші рідні діти уже закінчили школу та навчаються в інших місцях. Ми залишилися самі в опустілій хаті, а дружина дуже любить дітей, так у нас і виникла думка створити прийомну сім’ю, – розповідає прийомний батько дівчаток Юрій Олександрович. – Півроку вони були в нас. Не один раз ми їздили з дітьми до рідних мами та бабусі. Одного разу вони приїжджали до нас, але побачивши співмешканця Дарини, діти навіть відмовилися вийти з хати. Ми ніколи не намагалися ізолювати дітей від рідних батьків та навчали їх, що тепер в них дві мами – мама Дарина, і мама Оксана. А в листопаді нам сказали, що дітей потрібно віддати назад. Це була страшна звістка і для нас, і для дітей. Діти не хотіли повертатися ні до притулку, ні до рідної мами, але нас примусили розлучитися з ними. Після цього ми неодноразово провідували дівчаток, планували навіть відсвяткувати у притулку день народження дружини, як одна родина, але нас попросили більше не приїжджати, щоб зайвий раз не травмувати психіку дітей.

* * *

– Я просто обурена, що цих дітей вилучили із прийомної сім’ї і повертають біологічній матері, – говорить директор Верхняцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 – ліцей Ковальська Ніна Яківна. Саме в цій школі навчалася старша дівчинка, перебуваючи у прийомних батьків. – Мої батьки з Ліщинівки і я добре знаю стан тієї сім’ї, з якої їх вилучили, позбавивши матір батьківських прав. В прийомній сім’ї дівчатка змінилися, ожили та розквітли. У Верхнячці є багато прийомних сімей, але я була вражена тим, як ці прийомні батьки ставилися до цих дітей. Вони, мабуть, так не піклувалися про своїх рідних, як про цих дівчаток. Я часто бачила, як прийомна мама, Оксана, забирала меншу дитину з дитячого садка, і як ці діти до неї горнулися, як вони полюбили своїх прийомних батьків. А дитину примусити когось полюбити надзвичайно важко. Оксана та Юрій з такою теплотою завжди говорили про цих дітей, просто не могли ними натішитись. Таких теплих відносин немає не те що в прийомних сім’ях, а й навіть між рідними батьками і дітьми. Влітку дівчатка відпочивали в «Артеку», завжди були доглянуті, гарно одягнуті. Ми всі були просто шоковані, коли дізналися про розформування цієї прийомної сім’ї. Це просто трагедія і для дітей, і для прийомних батьків. У своїй рідній сім’ї ці діти просто пропадуть.

– Діти хороші, навчалися в міру своїх можливостей, ось тільки догляду за ними не було. Бувало й уроки не робили, бо вдома батьки часто дебоширилили, – розповідають у Ліщинівській школі, в якій ці діти навчалися раніше. – Ми дуже багато разів ходили до них додому, розмовляли з мамою, бабусею, але вони не розуміють, що перед тим, як забрати дітей назад, потрібно навести хоча б якийсь елементарний порядок. Звичайно ж, хотілося б щоб ці дітки навчалися в нас, адже це наші дітки, але якщо їх повернути, знову продовжиться те ж саме – діти будуть ходити голодні, ми знову будемо приходити до цих батьків, просити… Хоча і немає нікого кращого за рідну маму, але не в цьому випадку. Дітям буде краще в прийомній сім’ї. Повертати назад їх просто немає куди.

– Усі в селі знають, що це за сім’я, – розповідають жителі Ліщинівки. – Вони ніколи не займалися ніяким господарством – все з магазину. Ніяких харчів немає, шафа пуста, все брудне, не прибрано, електропроводка всередині обгоріла, хата ззаду валиться. Взагалі, ніяких засобів для існування у них майже немає. Зараз десь вони роздобули мішок картоплі та кілька банок консервації (як стало відомо, цю консервацію співмешканець Дарини викрав з одного з погребів у смт. Верхнячка – прим. авт.), трошки прибрали, щоб члени комісії побачили, що вони виправляються. Але так той мішок картоплі і лежить не зачеплений – всі наявні продукти лише для комісії. Баба (матір Дарини – прим. авт.) ще більш-менш нормальна, до виходу на пенсію працювала як могла, хоча грошей ніколи їй не вистачало – жила в борг, а її діти – що Дарина, що її брат постійно зловживають алкоголем. Вони ніде не працюють і єдине, що їх цікавить – де знайти пляшку. Перший чоловік Дарини не витримав – пішов від неї, зараз вона живе вже з третім. Жителі села дали їм і посуд, і якусь постільну білизну. Може, ще щось з цього збереглося, якщо не перебили, чи не пропили. У баби в трьох банках кредити, які вона не виплачує. І як їх тільки ті банки їй дали?! Зараз з цих банків постійно телефонують і в сільраду, і до їх сусідів, вимагаючи повернення боргу.

Сама Дарина ініціювати позов до Апеляційного суду не могла – вона розумово відстала, навчалася в школі-інтернаті, та і якісь психічні розлади в неї є. Мабуть, просто не можуть прожити на бабину пенсію, ось баба й хоче повернути цих дітей, щоб отримуючи на них гроші, було за що жити, пити і з банками розраховуватись. Для дітей там немає нічого – ні одягу, ні взуття, ні шкільного приладдя. Баба каже, що як повернуть дітей, будуть платити гроші, ось тоді все і придбають. Добре, що хоч електрику місяць назад уже підключили.

* * *

Виконком Ліщинівської сільської ради одноголосно визнав, що дітей до цієї родини повертати недоцільно. Подібне рішення прийняла і Комісія з питань захисту прав дитини райдержадміністрації.

* * *

– Була в нас комісія, фотографували, але я з їхнім рішенням не згодна, – наполягає матір Дарини та бабуся дітей. – Існує рішення Апеляційного суду і ми маємо право забрати наших дітей. Всі на нас лише бруд ллють, кажуть, що ми алкоголіки, що в нас антисанітарія. Ось ви приїхали – хіба ж я зараз п’яна? … Мама з батьком якось поїхали до притулку, так дітей до них не пустили – сказали, що діти самі не хочуть виходити. Хіба ж таке може бути, щоб діти не хотіли бачити рідну маму? … Так, в дочки є болячка, але ця болячка не розголошується. … Я ж дійду до кінця, є ще й інші суди, «гарячі лінії», журналісти. Я поверну дітей назад.

Сама ж матір дівчаток до нас з хати не вийшла.

* * *

Хочеться сподіватися, що колишніх прийомних дітей не зобидять. Що буде прийняте рішення, яке стане для них найкращим. Невже ж необхідно дочекатися, поки дитина буде помирати, рятувати її в реанімації, і лише після цього позбавляти батьків батьківських прав та вилучати дітей? Можливо, діти знову повернуться до своїх прийомних батьків, яких вони люблять. На сцену їх прощання ніхто не міг дивитися без сліз – діти чіплялися до своїх нових батьків, кричали, плакали, просилися. А, можливо, діти все-таки повернуться до своєї біологічної матері. А тоді…

Кого ми захищаємо: горе-маму, чи дітей? Кинути цих дітей назад і хай далі над ними знущаються? Відповідь на ці запитання може бути лише одна. Але так вже влаштоване суспільство, що є людський суд, громадська думка і є буква закону, де відсутні будь-які емоції, врахування чиїхось бажань і яка є обов’язковою до виконання незважаючи ні на що.

PS. Згадалася фраза якось почута від дитини з неблагополучної сім’ї: «У нас вдома є все: і картопля, і крупи, і олія, і, навіть, цукерки. Але це все не для нас, це все купили для комісії, щоб вони побачили, що в нас все добре. Ой! Проговорився!.. Тепер мене мама вдома поб’є…»


Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Ліщинівка. Христинівський район

Олександр Неситов

Передрук, копiювання або вiдтворення даного матеріалу у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на використання матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора.

Дана заборона на передрук, копiювання або вiдтворення даного матеріалу у будь-якiй формi стосується всіх без виключення, а особливо Черкаської газети "Антенна".
Категорія: Новини району | Переглядів: 1432 | Додав: Адмін | Теги: закон, сім'я, дитинсьво, Діти, Суд, дитина | Рейтинг: 5.0/1

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter Система Orphus






Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Логін:
Пароль:

Випадкове оголошення

Пошук

Радіо

VIP-реклама
Ритуал

Інформ-Сервіс




Реклама



Нове на форумі
  • Христинівський РЕМ (0)
  • Nice classifieds site (0)
  • Пакеты с клейкой лентой пакеты с липкой лентой пакеты с перф (0)
  • Пакеты полипопиленовые пакеты с еврослотом пакеты фасовочны (0)
  • Пакеты с липкой лентой пакеты с перфорацией упаковка из поли (0)
  • Доска объявлений KRONOS (0)
  • Доска объявлений Yunika Весь Мир (0)
  • Ручная рассылка объявлений. Ручное размещение объявлений. (0)
  • Ручное размещение объявлений не автомат Раскрутка сайта (0)
  • Ручное размещение объявлений СНГ Весь Мир.Раскрутка сайта (0)

  • Випадковий анекдот
    Идет премьера итальянского фильма. На экране обнаженная женщина. Рядом, красный и смущенный, лихорадочно пытается попасть ногой в штанину мужчина.
    - Кастрато! Импотенто! - кричит разгневанная итальянка.
    Голос переводчика за кадром:
    - Уходи! Я тебя больше не люблю!

    Погода



    Співпраця
    До уваги керівників підприємств, установ та організацій!
    Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту.
    Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)

    Друзі сайту
    Педагогічне краєзнавство
    Анекдоти та історії з життя
    ЗАКPortal
    Історія освіти Христинівщини

    Поезiя, проза та життя уманчан

    Христинівчани


    Податкова адміністрація

    Наша кнопка
    Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
    Провінційне містечко Христинівка

    HTML-код


    BB-код


    Провінційне містечко Христинівка

    HTML-код


    BB-код

    Статистика

    счетчик посещений
    Топ Україна, Рейтинг та каталог українських веб-сайтів
    Определение ТИЦ и PR
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com
    Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора.
    Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
    Copyright "Провінційне містечко" © 2009-2018