Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Головна » 2010 » Листопад » 5 » «І вічно їх подвигу жити, І пісні лунати про них»
21:17
«І вічно їх подвигу жити, І пісні лунати про них»
Саме під такою назвою 28 жовтня в Христинівській районній бібліотеці пройшов літературно-музичний вечір клубу «Надвечір’я» присвячений 66-річниці визволення України від фашистських загарбників, на якому разом з ветеранами праці були присутні наші ветерани війни А.П. Кравченко, В.Д. Карбовський, Г.Я. Підопригора та М.О. Зубровський. Вони і поділилися своїми спогадами про фронтові роки. Привітала ветеранів зі святом голова районної ради ветеранів О.Е. Титюченко. Багато гарних слів приготувала і провідний бібліотекар відділу обслуговування бібліотеки для дорослих Н.В. Напній, розповівши про героїв Радянського Союзу Христинівщини: Андрія Андрійовича Гриба, Петра Феодосійовича Дмитрика, Івана Григоровича Драченка, Олександра Титовича Лінчука, Олександра Трохимовича Тищенка та кавалерів трьох орденів Слави Івана Савича Скалія і Василя Давидовича Зубка.
Та і на достатньо достойному рівні пройшов цей святково-пам’ятний день у нашому районі. Зранку в місті відбулося покладання вінків до пам’ятних місць та мітинг пам’яті біля Братської могили, в бібліотеках підготували тематичні виставки, згадали про цей день і в селах.
Уже навіть не віриться, що 66 років тому наша земля здригалася від безперервних вибухів, а запах диму і згарищ був настільки стійким, що наші солдати просто задихалися біля гарячих гармат… Але ми знову і знову згадуємо відблиск важких боїв з ворогом, дзвінку луну салютів, до яких від перших днів відступу пролягла довга і крута дорога, полита потом, сльозами і кров’ю, осяяна мужністю і подвигами мільйонів, полум’ям сердець, злитих воєдино почуттям ненависті до ворога і синівською любов’ю до Батьківщини.
А почалося визволення України у листопаді сорок другого. Червона Армія у жорстоких і кровопролитних чотиримісячних боях, центром яких став Сталінград, змогла знекровити, вимотати кращі дивізії противника, підірвати його моральний дух і змусити припинити наступ. 19 листопада 1942 року під Сталінградом почався могутній контрнаступ радянських військ, які захопили ініціативу на радянсько-німецькому фронті, добившись, зрештою, остаточного перелому у війні на свою користь.
Після розгрому фашистів під Сталінградом, визволення набуло бурхливого розвитку. Одним з найважливіших його етапів стала битва за Дніпро, що увійшла в історію, як приклад беззастережної мужності і самовідданості солдат і офіцерів, майстерності воєначальників. Кращі сини і дочки всіх народів країни героїчно билися на берегах Дніпра, біля стін древнього Києва. Особливо значний внесок у розгромі ворога в цій операції зробив І, ІІ, ІІІ, IV українські фронти на чолі з М.Ф.Ватутіним, І. Коневим , Р.Малиновським, Ф.Толбухіним. Їм протистояло німецьке угрупування армій «Південь».
24 січня 1944 року війська першого та другого українських фронтів перейшли у наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох українських фронтів з’єдналися в районі м.Звенигородка. У «котлі» опинилися десять гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тисяч солдатів і офіцерів. Корсунь-Шевченківську операцію назвали «Новим Сталінградом».
Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська І Українського фронту розпочали наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався в складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя. Велику допомогу радянським частинам надали партизанські загони О.Сабурова, О. Федорова, В. Бегми та ін. 2 лютого 1944 року звільнено від окупантів Луцьк і Рівне.
Улітку 1944 року розпочався заключний етап визволення України від німецько-фашистських загарбників.
13-14 липня розгорнулися бої з угрупованням гітлерівських армій «Північна Україна» на Рава-Руському та Львівському напрямках. У результаті потужного наступу були оточені значні сили під Бродами (Львівська область) – 8 дивізій чисельністю до 60 тисяч осіб. У боях знищено понад 38 тисяч гітлерівців, понад 17 тисяч узято в полон.
У жовтні 1944 року вході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України: 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а 28 жовтня решта населених пунктів Закарпатської України.
1944 рік увійшов в історію Великої Вітчизняної війни, як рік звільнення від ворога всієї території України і рік початку звільнення від фашистської неволі країн Західної Європи.
Дорогою ціною і неймовірними зусиллями старшого покоління на фронті і в тилу була здобута перемога. На довгі 1225 днів і ночей наша земля була окупована фашистськими загарбниками, але їм, і численним завойовникам усіх часів, не вдалося поставити наш народ на коліна.
Немає страшнішого людського горя, як війна. Які щасливі люди, кому не довелося пережити її страхіть, бачити своїми очима людське горе і муки, сльози і кров своїх близьких і рідних, бути свідком страшних злодіянь фашистських катів. Ще й досі оплакують солдатські вдови, тепер старенькі бабусі, своїх коханих чоловіків, яких ще зовсім молодими виряджали на війну з надією на швидке повернення.
Пройшли роки. Багато дечого забулося, стерлося з людської пам’яті. Залікувались рани війни, а от біль душі людської ніяк не вгаває ні у фронтовиків, ні в рідних воїнів, яким довелося віддати своє життя на полі бою за врятування свого народу від фашистського поневолення.
65 років минуло з того часу, як закінчилась війна, а пам’ять про тих, хто не повернувся з війни, живе і житиме вічно.
За матеріалами Христинівської районної бібліотеки На фото: А.П. Кравченко, Г.Я. Підопригора, М.Ф. Зубровський
В некой воинской части тренировались на свиньях татуировки делать. Искололи свинку всю, а потом, когда пришло время, отправили солдатам на ужин. И попался проверяющему не то на кухне, не то в тарелке, кусок кожи с надписью "Коля ДМБ-78".
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
