Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
В грудні минулого року ми писали про те, як рішенням обласного Апеляційного суду була розформована прийомна сім’я, а дітей повернули рідній матері, яка була позбавлена батьківських прав.
Нагадаємо: у будиночку площею 32 кв.м., з величезною тріщиною через всю задню стіну, який складався з двох маленьких кімнат (одна з них не опалюється) та малесенької кухні, в яку одночасно може зайти не більше двох людей (та й тим тісно буде) жили 7 чоловік: троє дорослих людей та четверо дітей. Всі в одній кімнаті. На всіх – три ліжка, одне з яких дитяче. Ні змінного одягу, ні постільної білизни, ні запасів продуктів не було. Діти бачили лише п’яні сварки і бійки, страждали від вошей, ходили в гумових чоботах та розглядали цвілість на стінах і морозні візерунки на побитих одинарних вікнах взимку. Та ще й матір бувало кидалася на них із сокирою, погрожуючи зарубати.
25 березня минулого року трьох дітей забрали до притулку, а кількамісячне немовля, яке через два місяці після народження мало вагу меншу, аніж при народженні – до дитячого відділення ЦРЛ. Матір позбавили батьківських прав.
Згодом немовля вдочерили, найстарша дівчинка пішла жити до свого рідного батька, а ще двоє дівчаток потрапили до прийомної сім’ї.
За недовгий час перебування у прийомній сім’ї, дівчатка вперше дізналися, що таке дитинство та яким воно може бути, навчилися користуватися зубною щіткою, гратися своїми іграшками, вперше побачили мультики по телевізору і, навіть, відпочили влітку в «Артеку».
Та їх біологічна матір (не без підказки «добрих» людей, які всього лише декому бажають помститися), скориставшись незначною формальністю, яка не була виконана після позбавлення її батьківських прав (не надіслали рішення суду), подала до обласного Апеляційного суду, який і відновив її батьківські права.
На сцену прощання дітей з прийомними батьками ніхто не міг дивитися без сліз – діти чіплялися до своїх нових батьків, кричали, плакали, просилися. Та марно… Закон не має емоцій.
Минулого тижня ми відвідали Ліщинівку, щоб на власні очі переконатися, чи хоча б трохи змінилися жахливі умови проживання цих дітей. Вдома застали лише бабусю. Діти нібито були у школі та в дитсадку, вітчим дівчаток на якійсь роботі, а де була сама мама так і залишилося таємницею. Зайшовши до будинку, ми помітили, що позбавлення батьківських прав все-таки пішло на користь – у житловій кімнаті було прибрано і з’явилося ще одне ліжко – тепер чотири. Але на кухні так і залишилася напіврозвалена плита, в якій горить вогонь, та ж сама обгоріла електропроводка, несправний холодильник, кілька банок якоїсь консервації, які стоять швидше для того, щоб їх показувати комісіям, які контролюють цю неблагополучну сім’ю. Окрім того, що в одній кімнаті прибрали, нічого не змінилося. На те, що окрім дорослих тут живуть ще й маленькі дівчатка, нагадувала хіба що лялька, яку, судячи з її суперновенького вигляду навряд чи беруть до рук та три невеличкі картонні коробочки з якимись настільними іграми.
Речі дівчаток ми знайшли в іншій, нежитловій, кімнаті, яка не опалюється. Вони були запхнуті у дві великі сумки…
Дуже хотілося зустрітися з цими дітьми та поцікавитися, як їм живеться зараз, втративши справжню батьківську любов, яку подарували прийомні батьки. Чи щось у рідній домівці змінилося, чи залишилося, як було? Та й взагалі дізнатися, де вони перебували на час нашого візиту. Але… Через невблаганну силу закону ці діти і так перенесли велику психологічну травму. Та діти вміють забувати і швидко звикати до змін. Ще раз нагадувати дівчаткам про їх біль та втрачене щасливе дитинство ми так і не наважилися. Адже старша дівчинка від свого рідного батька, незважаючи ні на які рішення та постанови до мами так чомусь і не повернулася…
Моему сыну Артему - 3,5 года. Дача, поздняя осень, идет дождь, жуткая грязь. Сынуля в огромных резиновых сапогах гуляет по грядкам, поскальзывается и с размаху садится задом в черноземную грядку. Поднимается и от души так говорит - ВОТ БЛЯДЬ!!! Мама спрашивает, Артемочка, сынок, повтори, что ты сказал, я что-то не поняла. Ответ был феноменальный - Не поняла, так и не поняла, значит не надо!
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами. Выберите модель своего мобильного телефона jimm для samsung S5620.
В грудні минулого року ми писали про те, як рішенням обласного Апеляційного суду була розформована прийомна сім’я, а дітей повернули рідній матері, яка була позбавлена батьківських прав.
