П`ятниця, 19.01.2018
Вітаю Вас Гість | RSS
На наш сайт можна потрапити за зручними адресами: http://kh.ck.ua та http://promisto.net

Провінційне містечко Христинівка - вільний, незалежний, незаангажований сайт. Всі надіслані матеріали публікуються без будь-якої цензури та редагування, звісно ж, якщо вони не суперечать діючому законодавству, нормам моралі та правилам сайту --- Хочеш, щоб твої конкуренти вночі не могли заснути? Замов рекламу в газеті "Христинівська сорока" м. Христинівка, вул. Гагаріна (біля міського телевізора, приміщення НАСК "Оранта") тел.: 063-810-54-36, 096-037-77-88, 098-888-54-56, 095-624-40-40
Меню сайту

Категорії розділу
Новини сайту [17]
Новини міста [455]
Новини району [106]
Кримінальні новини [148]
ДАІ інформує [24]
Наші інтерв'ю [46]
Увага! Розшук! [4]
Оголошення. Реклама [42]
МНС інформує [43]
Наші опитування [20]
Держрибохорона інформує [8]
Запитуйте - відповідаємо [13]
Податкова інформує [580]

Vip-реклама

Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Христинівська сорока


Реклама

Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте!
E-Mail для зв'язку: nesytov@khrystynivka.com
nesytov@i.ua

Тел.: 063-810-54-36
096-03-777-88
(газета "Христинівська сорока")
Конфіденційність гарантується.
За цікаві повідомлення - невелика винагорода.
Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!

Фотоприкол
Фотоприкол

Календар
«  Серпень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Архів записів

Наше опитування
Чи потрібен у Христинівці Інтернет-магазин?
Всього відповідей: 94

Хмарка тегів
парк бібліотека сім'я земля Діти правила гроші спорт футбол банк телефон будинок Умань злочин закон порушення залізниця міліція вода концерт мистецтво церква дослідження лікарня свято війна Перевірка ревізія жінка освіта Кохання чоловік історія випуск весілля змагання виставка конкурс аварія шоу школа медицина випускник пам'ять кримінал Суд пограбування розбій наркотик здоров'я алкоголь хвороба Секс вбивство учень смерть зірка бюджет депутат село КРУ МНС музика труп конопля Травма даі штраф співачка водій ПОЖЕЖА вогонь податкова горілка загибель крадіжка злодій інтернет одруження злочинець підприємець робота бійка фільм книга актор нагородження співак вишивка дтп ліс ставок природа Долінка Дубінка Акція Кіно скандал автомобіль дитина

Головна » 2009 » Серпень » 14 » Свято «Маковея» та роздуми про мову

22:25
Свято «Маковея» та роздуми про мову
14 серпня святкується день семи Святих Мучеників Маковеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея». Церква відзначає пам’ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.

14 серпня православні також відзначають свято винесення чесних древ животворящого хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці. Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі в спеку.

Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.

До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі хитрощі відьми неодмінно пропадуть безслідно.

Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало».

Відзначили це свято і в наших христинівських церквах. Ми побували в Українській православній церкві Київського патріархату. Примітно, що на святі було і багато дітей. Після закінчення святкового богослужіння, міський голова М.П. Наконечний, голова Христинівської райдержадміністрації В.Ю. Пономаренко та приватний підприємець В.В. Костюк подарували храму старовинну цінну ікону «Різдво Христове» та хоругви.

На жаль, у нас, та й в усій Україні, люди розділилися між церквами Київського та Московського патріархатів. Ми поцікавилися, запитавши деяких прихожан, чому вони прийшли саме до української церкви і почули відповідь: «Тому, що тут служать українською мовою, і ми розуміємо, про що йде».

А й дійсно, якою мовою повинен звертатися з молитвою до Бога кожний народ? Здавалося б, що й питання про це не повинно бути. Звичайно лише тією мовою людина може звертатися до Отця Небесного, якою розмовляє з батьком, з матір’ю, з своїми рідними, – цебто своєю рідною мовою. Особливо богослужіння повинні обов’язково відправлятись в церкві рідною мовою, найбільш зрозумілою для народу, бо ж мета богослужіння є наука народу, піднесення його релігійного настрою, а цього можна досягти найкраще рідною мовою. Сам Христос звертався з наукою до народу на його рідній арамейській мові, а апостол Павло прямо каже, що в церкві краще п’ять слів промовити зрозумілою мовою, щоб й інших навчити, ніж десять тисяч слів чужою мовою, для народу незрозумілою (1 Коринтян 14:19).

Деякі церковні ієрархи й до останнього часу твердять, що народна мова – це низька, базарна, – що нею лише сваритися можна, а молитися великий гріх. В наші часи церковнослов’янська мова для нашого народу вже не зовсім зрозуміла, але ієрархам до цього діла нема, – їм аби духівництво вміло правити по-слов’янському, хоч і без розуміння, а про народ байдуже. Плід цієї ворожості до рідної мови у церкві ми вже маємо: це несвідомість народу в Христовій науці, байдужість його до своєї церкви і навіть до своєї нації, що так яскраво виявляється перед нашими очима...

Але найгірше те, що й сам народ, затурканий облудою про священну мову в церкві, надто вороже поставився проти вживання рідної мови в церковних відправах. Тяжкі наслідки цього запаморочення народу священною мовою, прийшлося зазнати й українській автокефальній церкві, що перейшла у відправах на свою рідну мову. Чому лише менша частина нашого народу щиро приєдналася до своєї рідної церкви, а більшість стала вороже проти Української церкви? Головною причиною цього явища є – ворожість народу проти рідної мови в церкві. Народ фанатично стоїть за церковнослов’янською мовою в церкві, вірить, що лише молитва церковнослов’янською мовою приємна Богові й доходить до неба, а молитва українською мовою це є образа Богові і не має в Нього сили.

Я не хочу осуджувати нічию церкву, але як неправильно все таки, коли вчать молитися тільки завченими молитвами. Я не зменшую значимості святих, але вони були теж людьми і жили хтозна ще в який час. А тут ХХІ століття на дворі. Ну і як мені пристосувати їхні молитви щодо моїх реалій? Якщо то ранкова, чи вечірня молитва, що ще нічого. А якщо якась надзвичайна ситуація? От приведу Вам приклад, який нещодавно розповіла одна жінка. Якось вона поїхала з дитиною в Умань. «Зайшла в великий магазин, – розповідає пані Оксана, – розглядаю господарчі товари. А дитині звичайно ж нудно і він проситься, що побіжить у відділ іграшок. Побіг, я собі далі скупляюся довгенько, аж раптом схопилася, що його вже довго чогось нема. Скоренько пішла між відділами і заглядаю, чи він де мене не шукає. Нема! Мене вже починає лихоманити. Такого ніколи не було, щоб він так довго не приходив. А сама молюся, плачу до Бога, прошу тільки одне: «Господи! Збережи мою дитину!» Різні думки в голову лізуть (нещодавно ще й в новинах прочитала, що чиюсь дитину вкрав маніяк і замордував). Позакидувала всі покупки як-небудь у машину і знов біжу в магазин і не перестаю молитися і просити Бога милості, якщо я може де не так поступила. Закінчилося все добре. Ми просто по колу ходили і ніяк не могли зустрітися. Але ж я не переставала весь час молитися за свою нужду в даний час. А якби я тільки церковнослов’янські молитви святих знала, ну то як мені їх застосовувати в такій ситуації? Хіба Бог хоче від нас красномовства? Є люди так гарно вміють молитися на публіку, як фарисей молився в храмі. А Христос дав приклад молитви того бідного митара, що бив себе в груди і просив: «Господи! Будь милостивий до мене грішного!»

Молитва – то розмова з Богом! Як розмова зі своїм Творцем, своїм Батьком. Ну невже треба розмовляти чиїмись словами і Вам нема чого Йому сказати особисто? Я вважаю, що молитва більш потрібна людині взагалі-то, ніж Богові. І молитвою вона стає лише тоді, коли йде з самого серця, з глибини душі і думки... Але як визначити, яка саме мова є притаманною тим, хто говорить декількома? Спитайте їх, якою мовою вони грішать і зразу все стане ясно.

Доречно також запитати, чому Дух Святий має подавати молитву саме іноземною, чи вже застарівшою і не зрозумілою мовою? Чи не слід, перебуваючи в Дусі, молитися рідною мовою, через яку Господь відкриває нам все те, про що нам варто турбуватися. Та й самі ми достатньо збагатилися б віданням від Святого Духа, якщо розуміли б те, що промовляємо. Будь-яка мова створена Богом і дана людям для молитви, для Богослужіння. Будь-яка мова – дар Божий, як мати, як Батьківщина, і в будь-якій мові є все необхідне для розуміння і славлення Бога. Господь заповідав, щоб ми молилися не якоюсь однією «найсвятішою» мовою, але щоб славили і благали Його усіма мовами: «парфяни і мідяни, і еламіти, і жителі Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту та Азії...» (Діян. 2:9-10) – і жодна мова не мала недостатку! У нашій рідній мові є все, щоб висловити найвищі, найсвятіші почуття, вона не є якоюсь недосконалою, вона є тільки занедбаною. І ця занедбаність – перш за все молитовна – це наш гріх: синів і дочок своєї Батьківщини. Не мова принижує молитву, а ми принижуємо мову, використовуючи її не за призначенням, мова ж залишається святим даром – для молитви.

Господь дав нам свободу волі і вибору, і тільки від нашого свідомого вибору залежить якою мовою молитися, в яку церкву ходити. Чи може хто вже відмінив дану людині свободу вибору? Чи може хто заперечить, що Господь прийшов у світ призвати всіх до покаяння. Чи може Господь не в силах бути одночасно с усіх серцях і храмах одночасно не залежно від віросповідання і конфесій.

Свобода вибору є у всіх, хто хоче – йде в православну церкву, хто хоче – на чорну месу сатаністів. Повна свобода.

А Господь дивиться на нас зверху і гірко посміхається…

І наостанок, кілька цитат з 14 глави 1 послання апостола Павла Коринтянам: «Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне. А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду. Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує. А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою? Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер! І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені. Але в Церкві волію п’ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою! Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

Олександр Неситов
Категорія: Новини міста | Переглядів: 4038 | Додав: Адмін | Теги: молитва, свято, церква, мова, роздум | Рейтинг: 0.0/0

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter Система Orphus






Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Логін:
Пароль:

Випадкове оголошення

Пошук

Радіо

VIP-реклама
Ритуал

Інформ-Сервіс




Реклама



Нове на форумі
  • Христинівський РЕМ (0)
  • Nice classifieds site (0)
  • www (0)
  • До уваги батьків!! (0)
  • Интернет-магазин одежды Футболка камуфлированная тельняшка (0)
  • Жилье Приморский Феодосия Отдых Аренда жилья Черное море (0)
  • Мужская трикотажная одежда недорого- онлайн интернет магазин (0)
  • ПОИСК ОДНОКЛАССНИКОВ (0)
  • ключи для нод32 на 2013 (0)
  • Планшети (2)

  • Випадковий анекдот
    Надо было оцифровать видеокассету в комп. По инету нашёл человека, который оцифровкой занимается. Договорились, встретились, передал кассету, телефонами поменялись. Прихожу домой - звонит:
    - Константин, а у вас на кассете футбол записан?
    - Нет, регби.
    - А я уж два раза офигел! Первый раз когда увидел, что это не порно, а второй раз когда футболисты за мяч драться начали!

    Погода



    Співпраця
    До уваги керівників підприємств, установ та організацій!
    Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту.
    Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)

    Друзі сайту
    Педагогічне краєзнавство
    Анекдоти та історії з життя
    ЗАКPortal
    Історія освіти Христинівщини

    Поезiя, проза та життя уманчан

    Христинівчани


    Податкова адміністрація

    Наша кнопка
    Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
    Провінційне містечко Христинівка

    HTML-код


    BB-код


    Провінційне містечко Христинівка

    HTML-код


    BB-код

    Статистика

    счетчик посещений
    Топ Україна, Рейтинг та каталог українських веб-сайтів
    Определение ТИЦ и PR
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com
    Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора.
    Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
    Copyright "Провінційне містечко" © 2009-2018