Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
Того, давно забутого року було не те що дощове літо, а просто він йшов тоді коли було потрібно. Зараз уже мало хто згадає коли таке було. В основному стоїть посушлива погода і народ іронізує, що скоро будемо жити як у Криму тільки без моря. А того дня зранку як і завжди після дощу земля і повітря були насичені вологою. Кожне деревце, кущик чи травинка блищать гладеньким листям. А скільки радості качкам та гусям! Та й кожній комасі це як свято. Молоденький котик високо піднімаючи лапки повільно крокує і принюхується до нових запахів мокрої землі. Та тільки забариться хмаринка з дощиком як відразу земля наче збирається в складки як у старих людей шкіра, а місцями ще й може тріснути. Тоді вже ця діра розширюється, рве коріння, а остання волога виходить із землі і все волає про порятунок з надією дивлячись на небо. Але цей рік був особливий, дощовий. Тому і запам’ятався. По обіді в приймальне відділення районної лікарні швидка привезла щось легке та загорнуте в білосніжне простирадло. У нудьгуючих пацієнтів це не викликало ніякої цікавості. Ну що там може бути такого? От коли несуть на ношах, або везуть на каталці то справді цікаво : «Ви не чули кого це привезли? А що трапилось? Живий чи вже того?...». Містечко провінційне і майже всі всіх знають, або хоча б чули про когось. Людська цікавість не стоїть осторонь, а чужий біль сприймається в цих стінах ледь не як свій. Кожен розраховує на співчуття і надіється, що і за нього так будуть бідкатись та переживати. Водій швидкої з білою кулею, майже на витягнутих руках швидко зайшов в двері, які йому притримала фельдшер, що приїхала з ним. Лікарю приймального відділення нічого пояснювати не було потреби, бо всі й так чекали на них та відразу направив нового пацієнта до реанімації. Там на нього вже очікував весь черговий персонал, а кого було обов’язково потрібно у таких випадках ще й викликали з дому. Легкими, обережними рухами простирадло було розкрите. В ньому було загорнуте на пів оголене мале дитя. Хлопчик вже не плакав. Знеболюючі вколи дали змогу на якийсь час позбутися страждань. Тепер уже сльози стояли в очах лікарів, медсестер та санітарочок. Про них як і про міліціонерів кажуть : «Вони і не таке бачили». Бачили! А тут же дитина. Місцями шкіра натягнулась та блистить як листя лимону, а в другому місці схожа на землю без дощу. Кілька разів тоненька шкіра луснула і з неї потрохи витікає немов з пересихаючого струмка. ……………………………………………………….. В одному з сіл району живе собі молода сім’я. Він прийшовши з армії відразу вирішив одружитись. Кохана дівчина чекала. Листувались. Не довго тяглись перемовини і ось весілля. Як годиться через певний час народилась дитинка. Хоча молода та працьовита сім’я шукала роботу та де ж ти її знайдеш на селі. В деяких селах ще збереглись ферми, земля обробляється спільно, а тут нічого цього не було. Від ферм залишилось кілька не рівних і ще не розібраних стін. До клубу було страшно заходити. Туди ходили лише на чергові вибори коли стіни прикрашали кольоровими плакатами «кандидатів кудись там». Іноді нові портрети кандидатів висіли разом з попередніми. Про них вже встигали забувати, а тут вони знову нагадували про себе. Землю роздали на паї. Кому пощастило то здав в оренду, хто сам обробляв, тримали й під городи, а більша частина заросла бур’яном. Без городини на селі не обійтись тай живність хоча б якусь треба тримати. Ось так і жило молоде подружжя. Ні перспектив, ні світлого навіть не майбутнього, а просто -- завтра. Безвихідь, безнадійність і ще безліч без… А тут хтось на родини покликав, свято церковне чи державне, гості прийшли, поминки чи інша дата. І завжди треба мати про запас горілку. «А раптом кум зайдуть!» Накупитись змоги нема. Тим паче не дешевіє, а все лізе і лізе до гори. Цукор, дріжджі та вода давно вже стали як при комуністах «Мир. Труд. Май.». Того дня в черговий раз стояв куб на плиті в літній кухні. Скрипіла працьовито корба, майже без перепочинку виймаючи з колодязя відро за відром холодної води для змійовика. А як же! Процес безперервний. Як це відбулось ніхто з батьків так достеменно і не спромігся пояснити. Чи то надихавшись парів спирту, чи від безперервних знімань проби «на градус» не дали їм змоги пригадати як це сталось. Солодка, кипляча брага пролилась на тільце трирічного малюка… Малечі було добре в реанімаційному відділені районної лікарні. Стільки уваги! Після того як щось з ним робили ці жінки у білому, завжди ставало легше. На жаль всі ходили у білих масках, але він був переконаний , що за однією з них його матуся. Просто вони так з ним граються. Кожен старався принести щось смачненьке, іграшку, ляльку. Взяти на руки та попестити, пригорнути до себе. Увага, чутливість, професійність зробили свою добру справу. Всі дякували Бога за милосердність, що не допустив більш тяжких наслідків. Подзвонивши до сільради та попрохавши передати батькам, що дитину можна вже в п’ятницю забирати до дому всі були впевнені, що так і буде. Те що рідні люди, батьки, лише раз навідались до малечі в лікарню до уваги не хотілось сприймати. Що поробиш – на селі завжди повно роботи. Тут і сіно заготовити поки ясна днина і без дощу, картоплю встигнути підгорнути, огірки як сьогодні не вибереш то завтра вже стануть кабаками, колодязя почистити бо вже геть замулився та й заготовач обіцяв зайти записати, що зможемо восени здати. А як же — жива копійчина. Та що там говорити – на селі завжди повно роботи. Батьки приїхали вдвох. Завідувач відділення зустрівся з ними та почав розповідати як потрібно малечі втирати крем, щоб шкіра скоріше загоїлась. Виходити до двору лише з покритою голівкою. Виписав рецепти для необхідного, передав те що зараз конче потрібно. Аж ось заговорили батьки та ще й ледь не перебиваючи один одного. Сподіваючись почути слова подяки, для лікаря пролунало зовсім інше. ----Вам не буде проблемно залишити малюка ще на кілька днів? Ми бачимо, що йому у вас добре. Було б не погано до понеділка, а ще краще якщо ми заберемо його у вівторок. Тут ось у чому справа,---- і після паузи.---- Нас запросили на весілля. Ну самі розумієте…
…………………………………………………… Під вечір запахло дощем. На обрії вже блискало та гуркотіло. От і добре. Земля знову буде вмита та напоєна.
------------------------------------------------------------------------------------------------------- Олексій Бандура[i]
Алексей Иванович! Имея такой дар и логику и грамоту просто слов не хватает ,как вас назвать!!!! Ведь пропадает талант,для наших потомков. Срочно начинайте издавать книги,для взрослых,детей .Желаю успехов.
Как принято в российском бизнесе, все сделки сопровождаются банкетами. Вот и мой муж отмечал с партнёрами подписание контракта. Пришел поздно и совсем не трезвый. Понятное дело, я начала гундеть на тему выпивки: - Что хоть пили-то!? - Виски! Я хочу уточнить название: - Какой? - Литровый!
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
