Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
На дворі літо. Сонячно. Трохи спекотно з самого ранку але вихідний день обіцяє бути гарним. Діти ще не прокинулись та й поспішати їм нема куди. У донечки школярки канікули, а у сина студента закінчилась практика. Дружина щойно пішла на роботу і тепер потрібно спланувати день покладаючись на себе. Загалом той планувати нічого не потрібно. Все записано на стікер та наклеєне на дверцята холодильника. Дружина доручила мені приготувати обід. Домашні завжди хвалять за борщ та плов мною приготовані. Отже вирішено – це й буду готувати. Готувати ще потрібно з розрахунком на батька. Він живе у своєму будинку. Сам. Років йому вже багато, дев’ятий десяток та все тягне в землі попорати. Полюбляє він цю справу огородника. Заскочить до хати, швиденько перекусить, приляже, а незабаром вже знову з лопатою, сапою чи шлангом щось поливає. По два врожаї збирає картоплі та огірочків. Сливи та абрикоси як турецькі персики. Вхід до будинку розділяє доріжка на дві клумби і тут завжди буяє різноквіття. Колишня господиня могла собі відмовити в посадці томатів чи редьки, та квіти перед будинком були понад усе. Розшукуючи на базарах в відрядженнях або просто подорожуючи країною, завжди привозила якісь нові корінчики, цибульки, сім’я. От і зараз продовжується ця давня традиція вирощування троянд, півоній, гладіолусів, хризантем…. Край доріжок завжди чорнобривці. Спливло вже багато років як батько залишився без дружини, а ми без мами. Про таких кажуть, що «прожили душа в душу». Вони щиро одне одного кохали. Разом у відпустки йшли та планували поїздки, лише вдвох до гостей, навіть на базар намагалися ходити не поодиноко. Нам, дітям, було приємно дивитись на їхні відносини бо вони і нас не забували, а купували все в першу чергу нам та намагалися це зробити святково. Майже кожен рік возили до моря говорячи при цьому -- «настрій підняти та тіло загартувати». Не нажили великих статків за своє подружнє життя, але будинок побудували. Сільські батьки весь день працюючи за трудодні в полі, ввечері за вісім кілометрів приходили допомогти молодій сім’ї самани місити чи перетирати стіни. Міські свати теж осторонь не стояли. Важкі були часи. Навіть із Москви везли шифер у контейнері. Кожен бачив їхню любов і намагався не бути осторонь. Не можна сказати, що хвороба скосила матір зненацька. Так тиждень за тижнем вона робила свою руйнівну справу. І не скажеш їй, щоб завтра приходила , бо зараз повно справ і нема коли з нею няньчитись. От коли зуб болить, рука зламана то ми звичайно до лікаря поспішаємо, а так то наче без потреби. Прийдеш до лікаря і вже жалкуєш, що відриваєш людину від більш важливих справ. Те покоління людей не звикло скаржитись. А от коли стало зовсім погано то вистачило 21 дня. І все… Коли мама нас залишила, батько дуже сумував. Він і зараз сумує. Головне не залишати людину на одинці зі своїми болісними думками. Спекла невістка пиріжків – обов’язково хтось з онуків повинен провідати дідуся. Зібралися до лісу по гриби – дзвінок батькові із запрошенням. Борщ потроху мліє. За 5-10 хвилин буде готовий. Плову в духовці теж не довго залишилось дразнити своїм ароматом. Діти вже прокинулись. Прибираються. Дзвінок в двері. Накинув на себе сорочку та пішов відчиняти. На порозі жінка в роках, але ще наче не пенсійного віку. Поздоровались. ---- Тут не далеко нещастя сталося. Жіночка старенька померла. Одинока. Нікого нема у неї щоб поховати. Ми ось з сусідами ходимо по місту та збираємо на останню дорогу. Будьте милосердні та не пожалкуйте копійчину. В руках вона тримала зовсім пожовтілу фотокартку. Мила усміхнена дівчина з букетиком квітів в руках та в одязі 50-х років минулого століття мені ні як не могла бути знайома. Єдине знайоме на фото — парк ім. Зої Космодем'янської. ---- Так. Звичайно. Зачекайте хвилину. Взявши до рук гаманець знову вийшов до візитерки. Проживши все життя в місті я знав багатьох людей. Мама була дуже доброзичлива ще й працювала на відповідальній роботі і люди часто до неї приходили за допомогою, порадою, а згодом з деякими починала товаришувати. Багатьох жінок приблизно одного віку з мамою я знав. «Можливо хтось із знайомих мами?--- майнула думка.» ---- А де вона жила?--- запитав я жіночку. ----Та тут. В центрі. « Отакої! Я сам виріс в центрі міста. Мабуть це точно хтось із тих кого я знаю.» ---- А точніше адресу не підкажете?--- спитав я бо вирішив все таки довідатись про померлу. ---- На Леніна вона жила. Якщо знаєте то в будинку №--. Спазм здавив горло. Ледь гойднуло. Обличчя почало мабуть мінятися і коліром і виразом, шахрайка зрозуміла, що її викрито бо не ту адресу вигадала, та ошаліло кинулась геть, аж підошви задиміли. Не в ті двері вона сьогодні постукала. Що крикнув їй у слід не пам’ятаю та й не хочу згадувати. Звичайно не слова подяки за безкорисливість її душі і допомогу у похованні тої кого уже нема з нами дев’ять років. Сусіди здивовано дивились на мене намагаючись зрозуміти мою поведінку до старшої людини, а я поспішив до оселі на кухню. Обід готовий. Пора до столу. Потім обов’язково провідати з дітьми дідуся.
Восемнадцатилетняя девушка возвращается домой на рассвете. У порога ее встречает мать. - Ради Бога, где ты была? Да я в твои годы... - В "мои годы", мама, мне было уже полгода.
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.
