Тисни на картинку та передплачуй газету "Христинівська сорока" не виходячи з дому
Реклама
Запрошуємо до співпраці
Шановні друзі!
Якщо у Вас є цікава інформація, Вам стало відомо, що десь щось сталося чи тільки має відбутися, почули нові христинівські плітки, або ж Ви переконані, що про щось потрібно написати - повідомляйте! E-Mail для зв'язку: Тел.: 063-810-54-36 097-704-51-82 (Неситов Олександр Віталійович) Конфіденційність гарантується. За цікаві повідомлення - невелика винагорода. Пишіть, телефонуйте. Можливо, подарунок чекає саме Вас!
На дворі літо. Сонячно. Трохи спекотно з самого ранку але вихідний день обіцяє бути гарним. Діти ще не прокинулись та й поспішати їм нема куди. У донечки школярки канікули, а у сина студента закінчилась практика. Дружина щойно пішла на роботу і тепер потрібно спланувати день покладаючись на себе. Загалом той планувати нічого не потрібно. Все записано на стікер та наклеєне на дверцята холодильника. Дружина доручила мені приготувати обід. Домашні завжди хвалять за борщ та плов мною приготовані. Отже вирішено – це й буду готувати. Готувати ще потрібно з розрахунком на батька. Він живе у своєму будинку. Сам. Років йому вже багато, дев’ятий десяток та все тягне в землі попорати. Полюбляє він цю справу огородника. Заскочить до хати, швиденько перекусить, приляже, а незабаром вже знову з лопатою, сапою чи шлангом щось поливає. По два врожаї збирає картоплі та огірочків. Сливи та абрикоси як турецькі персики. Вхід до будинку розділяє доріжка на дві к... Читати далі »
Йдучи увечері до дому через парк після роботи, Андрій був зосереджений на своїх думках. Вже прокрокувавши повз слона-фонтана він тільки тоді зрозумів, що його погляд за щось зачепився, але мозок лише тільки зараз дав команду на зупинку. Повернувши голову і подивившись трохи в бік від доріжки він побачив конверт. Простий собі конверт. Тримаючи його в руках поспішив до ліхтаря освітлення. Ні марки, ні адреси кому і від кого. Зверху великими літерами було написано: «ЦЕ ТОБІ». Повернувшись насторожливо та дивлячись навкруги і сподіваючись побачити цього веселого жартівника, а потім разом посміятись, нікого не розгледів. Вже майже стемніло і якщо хтось сховався за деревом чи кущем то все одно не було видно. Ще раз подивившись на конверт побачив, що знизу приписано малими літерами: «дивись і не бійся». Тепер Андрій вирішив ретельно його оглянути. На зворотному боці був ще один напис: «тільки потім не жалкуй». Засунувши конверт до кармана поспішив д... Читати далі »
Того, давно забутого року було не те що дощове літо, а просто він йшов тоді коли було потрібно. Зараз уже мало хто згадає коли таке було. В основному стоїть посушлива погода і народ іронізує, що скоро будемо жити як у Криму тільки без моря. А того дня зранку як і завжди після дощу земля і повітря були насичені вологою. Кожне деревце, кущик чи травинка блищать гладеньким листям. А скільки радості качкам та гусям! Та й кожній комасі це як свято. Молоденький котик високо піднімаючи лапки повільно крокує і принюхується до нових запахів мокрої землі. Та тільки забариться хмаринка з дощиком як відразу земля наче збирається в складки як у старих людей шкіра, а місцями ще й може тріснути. Тоді вже ця діра розширюється, рве коріння, а остання волога виходить із землі і все волає про порятунок з надією дивлячись на небо. Але цей рік був особливий, дощовий. Тому і запам’ятався. По обіді в приймальне відділення районної лікарні швидка привезла щось легк... Читати далі »
Я вже навіть незнаю куди можна звертатись. Я проживаю в Тернопільській обл. Залішицькому р-н с. Синьків! У нас в селі ще з радянських часів діяв кар'єр! Потому його закрили (закинули) На тій території знаходиться заповідник! І тепер уже пару років якісь олігархи звідти грабають пісок! Машини б'ють дороги населення страждає влади на то немає! Або і влада замішана в там тих махінаціях! Таку природу над Дністром знищили і зробили руїни! Та то ще б нічого а... Читати далі »
Дитячий сміх,багато друзів Разом проведених годин. Але у нашому окрузі Ти залишаєшся один. Матуся в тебе є і тато, Чудову мав би ти родину... Невже потрібно так багато, Щоб не покинути дитину. Півтора року хлопчик має Він мусить "мамочка"сказати, Але він досі ще не знає Кого цим словом називати. Він підросте і зрозуміє, Що він не сам,але самотній Малеча вже багато вміє І не потрапить у безодню. Проходитимуть дні з роками, Лягатиме він знову спати У сні про щастя за горами Прийде до нього мама з татом. Матуся ніжно поцілує, У татка є для нього гра. Але крізь сон малеча чує: "Вставай,вже снідати пора" І знову все як і раніше, І хлопчик це напевно знає. Але листи він мамі пише, Хоча від неї не чекає... Маленький,ти запам"ятай Я скоро трішки підросту Ти просто...просто зачекай ... Читати далі »
Про сьогодення (поетичний роздум по суті) Відкрийте очі, браття українці, Огляньтеся, як в нас життя іде… Та не змигнуть і оком ті партійці, Що їхня влада в яму нас веде. Прислухайтеся, браття українці, Тверезо зважте всі їхні слова… За бідністю ми ледве зводим кінці, А мова їх солодка і жива. «У нас все буде!» - так мовить президент. «В нас все чудово!» - це слова прем’єра. А безробітних в нас який процент? Кого хвилює доля комбайнера? Ще варто про парламент наш згадати, З якого насміхається весь світ, Ганьба держави – наші депутати, Найгірший приклад впродовж довгих літ. Де ж наша незалежність і свобода? За неї ж воював весь наш народ! Де демократія? Де наша рідна мова? Немає в нас гарантії свобод. Хтось має думку, та мовчати мусить, А загребущі дбають лиш собі… Сказати правду сутність часу просить: З таким поря... Читати далі »
Знову осінь, школа, перше вересня… Діти різного віку по-різному ставляться до цього свята – хтось із радістю, хтось – з неприхованим сумом. І лише батьки школярів сприймають цю подію як черговий привід масової трати матеріальних забезпечень. Вже в середині серпня на ринках починається метушня: діти з батьками, з портфеликами за плечима. Ніхто не хотів би, щоб його дитина виглядала гірше за інших, тому наприкінці серпня вирушає до магазину та на ринки у пошуках нового одягу, взуття, портфелів, та іншого шкільного приладдя.
Як відомо, в порівнянні з цінами минулих років, цього літа дбайливі батьки витратять в 1,5 – 2 рази більше коштів, щоб зібрати дитину в школу. Взуття від 200 і більше гривень, так само і одяг. Шкільна форма для одинадцятикласника – від 300 гривень. Сумки, портфелі – від 100 гривень. Та, звичайно, кожен розумі... Читати далі »
Від чого залежить наш настрій? Погода, самопочуття, психологічний стан… Ми постійно чимось заклопотані, зайняті, весь час кудись поспішаємо, але для того, щоб свій настрій завжди тримати у формі, треба просто частіше посміхатися. Немовля починає сміятися вже з 3-ох місяців. До 6 років дитина сміється 300 разів на день. Дорослі люди зазвичай сміються приблизно 50 разів в день, при чому найвеселіші – до 100 разів, а найбільш сумні – не більше 6.
Усмішка може багато чого сказати про людину, її характер, вдачу. Ще не встигнувши й почати розмову, ми вже можемо зробити певні висновки про співрозмовника, лише побачивши його усміхнене обличчя. З веселими людьми легко спілкуватися, приємно вести справи, тому вони легше знаходять друзів і більш успішні в роботі. Відкрита, привітна посмішка — справжня прикраса обличчя. Як говорив Леонардо да Вінчі, немає такого некрасивого обличчя, яке б не виправлялося посмішкою.
Задумаймось… Задумаймось над сенсом існування Задумаймось над тим, чого живем? Подумаймо про сенс свого навчання Збагнувши це – свій сенс в житті знайдем. ** * Летять думки. Я їх хапаю, Перебираю хутко в голові… І втома враз зникає. Це цікаво, Коли приходять помисли нові. Слово «ПРАЦЮЙ» повторюю постійно Себе я заставляю працювати. І роблю це все насовість і надійно, Бо можна тільки так перемагать. Минають дні, роки. Змінились люди Скоріше нелюдьми такі стають В яких святинь ніяких вже не буде У нікуди дороги їх ведуть. Суспільство з часом просто деградує, Почуйте, що говорять школярі… Так, вседозволеність життя руйнує Ну а ВЕРХАМ, - не видно це ЗГОРИ. Ніхто не прагне бачити прекрасне Ніхто не думає про перспективи СЕНС МОРАЛЬ наповнили непотребом сучасним, Де ВЕРХ бере агресія насильств. Насильство в школі і на телебаченні, ... Читати далі »
Лето, жара, полный автобус. Сидит мальчик лет 4-х у мамы на коленках на месте кондуктора, около водителя. Тут с конца автобуса раздаётся громкий, тяжёлый голос кондукторши: "Есть кто ещё без билета?" Мальчик, недолго думая: "Есть!" Кондуктор, потная, огромных габаритов женщина, с трудом пробирается сквозь толпу, добравшись до мальчонка: "Кто здесь ещё без билета?" Мальчик, напугано пальцем на лобовое окно: "Муха!" Взорвались все, кроме покрасневшей мамы...
Погода
Співпраця
До уваги керівників підприємств, установ та організацій! Якщо у вас виникає потреба повідомити христинівчанам якусь інформацію, прозвітуватися про проведену роботу чи оприлюднити якісь інші матеріали (окрім реклами), надсилайте їх на E-Mail: admin@khrystynivka.com або через форму "Зв'язок з адміністрацією" і в найкоротші терміни Ваш матеріал з'явиться на сторінках нашого сайту. Розміщення БЕЗКОШТОВНЕ (за винятком рекламних матеріалів)
Ми будемо дуже вдячні, якщо Ви встановите нашу кнопку на сторінках Вашого сайту чи блогу
HTML-код
BB-код
HTML-код
BB-код
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Використання матерiалiв сайту "Провінційне містечко Христинівка" дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.khrystynivka.com Передрук, копiювання або вiдтворення iнформацiї, що мiстить підпис "Олександр Неситов" у будь-якiй формi суворо забороняється. Дозвіл на публікацію даних матеріалів можна отримати звернувшись безпосередньо до автора. Адміністрація сайту може не розділяти думку авторів публікацій і не несе відповідальності за розміщені матеріали, коментарі користувачів, за достовірність приватних оголошень, привітань та реклами.